ФАКУЛЬТЕТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ

Кафедра культурології та медіа-комунікацій

Практична підготовка культурологів

Професійна підготовка висококваліфікованих спеціалістів передбачає нерозривну єдність теоретичної і практичної підготовки протягом всього періоду навчання у вищому навчальному закладі.

Специфіка навчання спеціалістів-культурологів вимагає особливо ґрунтовної практичної підготовки. Згідно з концепцією навчального плану, з метою вдосконалення практичної підготовки студентів кожен навчальний рік закінчується профільованою практикою, яка відповідає змісту теоретичного навчання. Практична підготовка студентів забезпечена відповідними програмами.

Так, після першого курсу студенти мають проходити археологічну (краєзнавчу) практику протягом трьох тижнів у літній період, яка передбачає ознайомлення студентів з основами археологічної та краєзнавчої роботи. Реалізація програмних завдань можлива у різних формах: польових археологічних роботах (наприклад, на базі Керченського історико-культурного заповідника, Херсонесу), або реконструкції конкретних історичних процесів шляхом опрацювання інформації, що зберігається у музейних фондах та експозиціях різних міст України. Основним елементом практики і в тому, і в іншому випадках є знайомство зі структурою, функціями, специфікою діяльності національних заповідників, музейних комплексів різних типів тощо.

II курс – етнологічна практика, яка проводиться протягом 3 тижнів в літній період і передбачає більш глибоке і детальне ознайомлення студентів із специфікою роботи окремих соціальних закладів (музеїв, заповідників, галерей, виставкових залів, етнографічних та фольклорних експедицій тощо), спостереження і аналіз їх діяльності, участь у заходах цих закладів. Постійною базою для проходження цієї практики протягом багатьох років є Національний музей-заповідник українського гончарства в смт. Опішному Полтавської області. Під час перебування у столиці українського гончарства студенти мають змогу долучитися до масштабних заходів національного значення, що проходять у межах Тижня національного гончарного здвиження в Опішному. Це і Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль, і Національний фестиваль гончарства, і ІНТЕРсимпозіум кераміки, і Національний мистецький ярмарок та багато інших цікавих і змістовних заходів. Крім того, студенти мають змогу відвідати майстерні провідних митців-гончарів, музеї-садиби уславлених художників, взяти участь у майстер-класах сучасних митців з різних країн світу.

III курс - навчальна музейно-екскурсійна практика передбачає включення студентів-практикантів у реалізацію конкретного проекту, складовою частиною якого є організація та проведення екскурсійних заходів та виконання ними окремих тематичних завдань під керівництвом керівників практики. Останніми роками вже склалася традиція проведення музейно-екскурсійної практики. Виїзна частина практики проходить у вигляді поїздки по містах України (Качанівка, Густиня, Чернігів, Київ, Житомир, Острог, Крем’янець, Львів, Почаїв, Жовква, Крехів, Кам’янець-Подільський, Хотин, Умань, Суботів, Чигирин) з метою ознайомлення з основними пам’ятками історії та культури. Одинадцять насичених днів змінюються за вікном автобуса мальовничі українські краєвиди, що емоційно доповнюються величчю середньовічних фортець, замків, соборів, оповитих серпанком давнини. Робоча програма музейно-екскурсійної практики розроблена з урахуванням теоретичних знань, що отримані студентами за шість семестрів. ЇЇ головними завданнями є: знайомство з різними типами музейних закладів в містах України, фонди яких можуть бути використаними при викладанні курсів «Історія світової культури», «Історія культури України», «Історія української художньої культури», «Народна художня культура», «Історія художньої культури», «Етнокультурологія» тощо;

IV курс – педагогічна (виробнича) практика, яка проводиться з відривом від навчання, тривалістю 4 тижнів і передбачає самостійну роботу (проведення конкретних видів занять, виховних заходів) студентів-практикантів у середній школі або середньому спеціальному навчальному закладі ( ліцеї, гімназії, училищі, колегіумі, коледжі).

V курс – педагогічна (переддипломна) практика, яка проводиться з відривом від навчання, тривалістю 4 тижні і передбачає самостійну роботу студентів-практикантів (проведення лекційних, семінарських та практичних занять) у вищому навчальному закладі.

Педагогічна та науково-дослідна (переддипломна) практика магістрів-культурологів є важливим внеском у підготовку викладачів з дисциплін культурологічного циклу (зокрема «Історії світової культури», «Історії світової художньої культури», «Історії української художньої культури», «Історії культури України», «Теорії культури», «Народної художньої культури», «Основ мистецтвознавства», спецкурсів і т. і.). ЇЇ проведення має на меті закріплення та розвиток сформованих під час навчання та попередніх практик навичок викладання, практичне випробовування вмінь використовувати різні методики викладання, оволодіння методами та технологіями планування, аналізу, організації та проведення різних типів навчальних занять (лекції, семінару, диспуту, рольової гри тощо), методичного забезпечення всіх форм роботи (і, насамперед, самостійної роботи студентів), засвоєння та використання модульної технології навчання, що характеризується структурованістю навчального матеріалу, його відповідністю дидактичним цілям, гнучкістю, варіативністю, зв’язком змісту навчального матеріалу з процесуальним аспектом навчання, індивідуалізацією навчання, забезпеченістю зворотного зв’язку, завершеністю навчання тощо.

У період практики особливо інтенсивно проходить процес формування професійних умінь і навичок, оскільки вона проводиться в умовах, максимально наближених до майбутньої професійної діяльності, і, фактично, являє собою організацію самостійної аналітичної та практичної діяльності, спрямованої на вирішення конкретних професійних завдань.

Одним із основних принципів організації практики є її систематичність, безперервність і зв'язок з вивченням теоретичних курсів. Практика організується і проводиться цілеспрямовано, з ускладненням її змісту і завдань від курсу до курсу, послідовним забезпеченням наступності методів і засобів її організації, керівництва практичною роботою студентів.

Інші важливі принципи організації практики: зв'язок з життям; відповідність змісту і організації вимогам, які ставляться до професії культуролога (науковця-культуролога, радника-культуролога, викладача-культуролога); комплексний характер, який передбачає реалізацію в процесі практики різноманітних функцій викладача-вихователя та ін.

Практика допомагає студентам краще зрозуміти можливості майбутньої роботи, сприяє формуванню реалістичного підходу до професійної діяльності.

У процесі практики встановлюються зв'язки між базою практики і вузом, що, з одного боку, допомагає впровадженню нових елементів у діяльності соціальних закладів, а, з іншого - сприяє вдосконаленню навчальних планів і програм практики у підготовці спеціалістів.

Фото та відеоматеріали: