ФАКУЛЬТЕТ СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Кафедра історії, музеєзнавства та пам'яткознавства

Археологічна експедиція студентів-музеєзнавців ХДАК

Ольвія археологічна

Вже немає давнього міста –
Залишились одвічні руїни.
Вже не грають в театрі артисти,
Не приносять жерці офіри,
Не співають пісні розкішні
На премудрих симпозіонах…
Все це є, але в іншому місці –
В малолюдних колись районах.

Кожен рік розквітають намети,
Розкриваючи свої крила.
Приїжджають людей букети –
Їх наповнює вища сила!
І дзвенять щоденно лопати,
А увечері – звуки гітари.
І співають хлопці й дівчата,
Підіймаючи неоканфари…

Анатолій Щербань, 2018



Упродовж 21 липня – 6 серпня 2018 року студенти кафедр музеєзнавства та пам’яткознавства й культурології Харківської державної академії культури (очолені кандидатом історичних наук Анатолієм Щербанем та доктором філософських наук, професор Георгієм Панковим) вчетверте взяли участь в археологічних дослідженнях найвідомішої, найбільшої за розмірами та вражаючої за знахідками античної пам’ятки материкової України – міста Ольвії (з грецької – «щаслива»). Роботи здійснювалися на ділянці, котра традиційно називається «некрополь», у складі міжнародного загону (разом зі студентами Університету Гете з Франкфурт-на-Майні, керівник професор Йохен Форнасьє). До першокурсників приєдналися друго-, третьо-, четвертокурсники та випускники ХДАК, а також студенти-археологи Харківського національного університету імені Василя Каразіна, Полтавського національного університету імені Володимира Короленка, працівники Запорізького національного медичного університету.



В результаті наших робіт було зроблено сенсаційні висновки про розміри, оборонні та культові споруди акрополю V ст. до н. е., знайдено значну кількість артефактів. Цього року переважали фрагменти теракотового (одна ціла форма) та чорнолакового посуду, але виявлено й монети, вістря стріл, прикраси. Студенти також мали можливість спостерігати за роботами на поховальній ділянці некрополю (зокрема, розчисткою античних поховань), у вірогідному місці розташування римського театру. Цікаві та змістовні екскурсії Ольвією, здійснені спеціалістами Інституту археології НАН України доктором історичних наук Аллою Буй ських та кандидатом історичних наук Олександром Кузьмищевим дозволили глибше зрозуміти історію цього міста та окремих його частин. Унаслідок екскурсій до Миколаєва, Очакова й Одеси студенти познайомилися з їхньою архітектурою, відвідали головні музеї, де мали можливість ознайомитися з досвідом побудови експозицій, оглянути шедеври світового живопису та найвидатніші археологічні знахідки з Північного Причорномор’я. Нікого не залишили байдужими предмети єгипетської колекції Одеського археологічного музею. В тому числі – єдина на території України єгипетська мумія людини та рідкісні саркофаги.



Унаслідок роботи в складі експедиції студенти набули компетенцій, важливих для їхнього професійного становлення. Першокурсники отримали навички розкопок і фіксації археологічних пам’яток, характеристики археологічних знахідок, удосконалили знання з теорії та практики археологічних досліджень, повторили й узагальнили матеріали, отримані під час аудиторних занять. Студенти старших курсів удосконалили археологічну майстерність, а деякі з них отримали навички керівництва веденням розкопу. Імена всіх учасників розкопок внесено до археологічного звіту про результати цьогорічних робіт, котрий буде зберігатися в архіві Інституту археології НАН України.



Наостанок про романтику – щоденне купання в Бузькому лимані, пісні під гітару та вірші біля багаття, зоряне небо, котре не побачиш у місті, спостереження на теменосі за рідкісним «кривавим» затемненням місяця, кохання – все це назавжди лишиться в серцях і душах юних археологів, котрі приїхали з експедиції іншими ніж були до неї – морально та фізично витривалішими, здоровішими з ґрунтовними практично-археологічними знаннями.



Детальніше про загальні результати цьогорічних розкопок Ольвії. Враження однієї з першокурсниць – на її блозі «Юний археолог», інших студентів – на сторінках в соціальних мережах. Одне з них наведемо: «Дуже важко змусити себе жити одразу в двох різних світах. Де один захоплює повільно, майже непомітно та, навіть можна сказати, насильно впродовж 11-ти місяців, де відчуваєш себе у полоні. У полоні часу, обставин, обов'язків, стереотипів та соціуму взагалі, а інший триває лише кілька тижнів, але вже з перших днів пригортає мов маленьку дитину у свої теплі обійми. В цих обіймах відчуваєш себе захищенним та вільним, і якими б часом міцними не були ці обійми, передовсім виникає бажання лишитися в них на все життя. Бо саме тут людина може відчути себе справжню.

Ольвія! Кожен раз повертаючись додому, мені здається, що цього разу ти достаньо мене навчила, але ти вмієш дивувати. І якою б людина не завітала до тебе, вона завжди повертаєтся зовсім іншою. Дякую.» (Анастасія Махонько)



Матеріали підготував Анатолій Щербань