Щербань Анатолій Леонідович
завідувач кафедри, доктор культурології
Щербань Анатолій Леонідович — доктор культурології; стаж науково-педагогічної роботи 15 років.
Викладає навчальні дисципліни: Історія первісного суспільства, Науково-дослідна робота музеїв, Музеї навчальних закладів Харківщини, Історична керамологія, Основи археології; здійснює керівництво Одна бакалаврськими та магістерськими роботами.
Публікації:
1. Щербань Анатолій. Веретена однієї прялі / Анатолій Щербань // Народознавчі зошити. – 2015. – № 1 (121). – С. 214-217.
2. Щербань А. Л. Трансформації орнаментації народної кераміки Слобожанщини в ХIX столітті / А.Л.Щербань // Вісник Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. Серія «Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки». – Харків, 2015. – Вип. 21. – С. 94-100.
3. Щербань А. Л. Концепція В. Щербаківського щодо коренів і функцій орнаментики в українській народній культурі (на прикладі гончарства) / Щербань Анатолій Леонідович // Вісник національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – Київ, 2015. – №2. – С. 68-71.
4. Щербань Анатолій. Політичний чинник впливу на трансформацію орнаментації традиційної кераміки Лівобережної України / Анатолій Щербань // Українська культура : минуле, сучасне, шляхи розвитку : збірник наукових праць: наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. – Вип. 21. – Т. 1. – Рівне : РДГУ, 2015. – С. 64-68.
5. Щербань А. Л. Стадії орнаментальних трансформацій у кераміці у кераміці Лівобережної України / А. Л. Щербань // Культура України. Серія: Культурологія. – Харків: ХДАК, 2016. – Вип. 52. – С. 294-300.
6. Щербань А. Л. Трансформації орнаментування кераміки в традиційній культурі Лівобережної України (кінець VII тис. до н. е. – ХІХ століття) : моногр. / А. Л. Щербань. – Харків : Видавець Олександр Савчук, 2017. – 328 с.
А. Л. Щербань до лютого 2013 року обіймав посаду завідувача науково-дослідного відділу палеогончарства Відділення керамології Інституту народознавства НАН України.
Бере участь в атестації наукових кадрів як офіційний опонент.
