ІСТОРІЯ АКАДЕМІЇ
У історичному центрі Харкова, на місці його заснування, там де сторіччя залишили свій слід, знаходиться будівля, в якій розмістився найстаріший в Україні вищий учбовий заклад культури.
Як сповідає історія, у 1729 році вдова сотника Даніїла Черняка пожертвувала монастиреві свою ділянку. Додав до неї ще декілька суміжних ділянок, монастир побудував на цьому місці гуртожиток зі школою для дітей-сиріт здебільше духовного звання, так звану бурсу (з латинського – кишеня, гаманець; у середні віки – спільна каса гуртожитку учнів, створеного монастирем; пізніше назва духовного навчального закладу інтернацького типу).
Місце розташування бурси спочатку називали Семінарською горою, площею, вулицею, Бурсацькою площею, провулком. Нарешті закріпилася назва Бурсацький спуск, на якому в будинку під №4 через 200 років почала своє життя академія.
Офіційною датою створення інституту є 10 вересня 1929 року, коли Раднарком України на своєму засіданні прийняв рішення про реорганізацію факультету політосвіти Харківського інституту народної освіти в окремий інститут політосвіти. У 1930 р. інститут був перейменований в Харківський інститут комуністичної освіти, а у 1931 р. - Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (ВУІКО). Наказом Народного комісаріату освіти України від 1 липня 1935 р. ВУІКО був реорганізований в Український бібліотечний інститут, який з 1939 р. носив назву Харківського державного бібліотечного інституту. У складі інституту було три факультети, аспірантура, видавалися друком "Вчені записки ХДБІ". Існувало заочне відділення, філії у Києві та Одесі. На початку Великої Вітчизняної війни діяльність інституту була перервана і він відновив свою роботу лише 1 червня 1947 р. Підготовка культурно-освітніх працівників, яка розпочалася ще з 1950 року,
розширення і поглиблення культурологічного змісту роботи інституту стали підґрунтям для його реорганізації у 1964 р. в Харківський державний інститут культури.
Залишаючись довгий час єдиним в Україні вищим навчальним закладом, який забезпечував сферу культури висококваліфікованими фахівцями, ХДІК став фундатором бібліотечної і культурологічної освіти. На базі його філії виник Київський інститут культури (нині Національний університет культури і мистецтв). ХДІК стояв у витоків Рівненського інституту культури (зараз Рівненський державний гуманітарний університет).
В інституті був створений перший в Україні факультет підвищення кваліфікації працівників культури, за роки існування якого тут підвищили кваліфікацію майже 5 тисяч викладачів училищ культури України, Молдови, Середньої Азії. За роки існування Харківська державна академія культури підготувала майже 40 тисяч фахівців, з них 250 іноземних громадян – для 24 країн Європи, Азії, Африки та Америки. Зараз підготовку іноземних громадян здійснює Центр міжнародної освіти ХДАК.
Понад 1000 випускників ХДАК удостоєні урядових нагород, двоє – Г.Балицький та І.Філіповський – звання Героя Радянського Союзу. Близько 80 випускників мають державні почесні звання, серед яких: народний артист України А.Мамченко, Ф.Чемеровський, заслужені артисти України М.Рачинський, В.Плескунов, Т.Толейчук, О.Сокіл, Ф.Лостовський, С.Орлова, заслужені діячі мистецтв Ю.Старченко, Є.Бортник, В.Ірха, В.Біленька, Л.Корольова, Р.Целінський та ін. В академії працювали відомі діячі культури і мистецтва: народний артист України В.Лукашов, заслужені артисти України М.Терещенко, С.Кошачевський, В.Сухарєва, заслужені діячі мистецтв Д.Остапенко, Л.Скибневський, Є.Стунгуров, Є.Конопльова, Я.Скибинський, І.Польський та ін.
Культурне середовище, що поєднало історію і сучасність, визначило духовне обличчя інституту – навчального закладу з багатими науковими, навчальними та творчими традиціями.
- 1920-ті роки
- Створено кафедру літератури та мови
- 1925
- Засновано факультет політичної освіти при Харківському інституті народної освіти
- 1927
- Організовано шкільно-курсове і бібліотечне відділення.
Створено антирелігійний відділ, що готував організаторів-методистів і лекторів-пропагандистів
- 1929
- Реорганізовано факультет політичної освіти Харківського інституту народної освіти в самостійний вищий навчальний заклад — Харківський інститут політичної освіти, в структурі якого чотири відділення: шкільно-курсове, бібліотечне, антирелігійне, музейно-екскурсійне
Cтворено кафедру історії СРСР і загальної історії
Започатковано збірник «Політосвітник» (1929-1930 рр., вип. 1-2)
- 1930
- Харківський інститут політичної освіти реформовано в Харківський інститут комуністичної освіти
- 1931
- Харківський інститут комуністичної освіти перейменовано на Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (ВУІКО). Створено сім факультетів: бібліотечний, книгопоширення, шкільно-курсовий, музейний, екскурсійний (туристичний), атеїстичний, агітмасовий
Організовано кафедру бібліотекознавства
- 1932
- Створено факультет книгорозповсюдження
Шкільно-курсовий факультет перейменовано на педагогічний
- 1933
- Організовано три факультети: пропагандистський, клубний та бібліотечний
- 1934
- Пропагандистський факультет реорганізовано в соціально-економічний
Створено національний педагогічний факультет з двома відділами: польським і німецьким.
Створено вечірній бібліотечний факультет і вечірній бібліотечний факультет як філіал ВУІКО в Києві
- 1935
- Всеукраїнський Інститут комуністичної освіти реорганізовано в Український бібліотечний інститут
- 1936
- Відкрито аспірантуру зі спеціальностей: методика роботи з читачем, література для дітей і бібліографія
- 1937
- Створено кафедру фізичного виховання
- 1939
- Український бібліотечний інститут перейменовано в Харківський державний бібліотечний інститут (ХДБІ)
Запроваджено підготовку кадрів без відриву від виробництва (заочне та вечірнє навчання)
Створено три факультети: бібліотекознавства, бібліографії, дитячих та юнацьких бібліотек.
Ліквідовано факультет перепідготовки кадрів без відриву від виробництва.
Відкрито заочний бібліотечний факультет.
- 1940
- Вийшов друком перший том збірника «Труды Харьковского государственного библиотечного института»
- 1941
- На період воєнного часу у зв’язку з необхідністю евакуації в м. Кизил-Орду Казахської РСР і в перші повоєнні роки ХДБІ працює на правах факультету Харківського державного педагогічного інституту
- 1943
- У Харківському педагогічному інституті відкрито бібліотечний факультет
- 1944
- У педінституті створено кафедру бібліотекознавства
Організовано бібліотечний кабінет
- 1946
- Відновлено діяльність заочного відділення
- 1947
- Поновлено діяльність Харківського державного бібліотечного інституту, у складі якого три факультети (бібліотекознавства, бібліографії, дитячих та юнацьких бібліотек) і п’ять кафедр
- 1950
- Створено факультет культурно-освітньої роботи.
Створено кафедру книжкових фондів і каталогів
- 1951
- Створено кафедру культурно-освітньої роботи та педагогіки
Обладнано радіотрансляційний вузол для місцевого мовлення, радіофіковано всі великі аудиторії
- 1953
- Відокремлено кафедру культурно-освітньої роботи та кафедру педагогіки
- 1954
- Створено бібліотечний факультет шляхом об’єднання факультетів бібліотекознавства і бібліографії
- 1955
- Запроваджено підготовку фахівців вищої кваліфікації для книжкової торгівлі
Об’єднано факультет дитячих та юнацьких бібліотек та бібліотечний факультет
- 1956
- Бібліотечний факультет діє двома відділеннями: дитячих та масових і наукових бібліотек
Вийшов друком науковий збірник «Ученые записки» (вип. 2)
- 1957
- У ХДБІ функціонує два факультети (бібліотечний та культурно-освітньої роботи) та одинадцять кафедр (культурно-освітньої роботи, бібліотекознавства, бібліографії, бібліотечних фондів і каталогів, літератури для дітей і бібліотечної роботи з дітьми, марксизму-ленінізму, історії, літератури, іноземних мов, педагогіки та психології,, фізичного виховання)
Видано науковий збірник «Ученые записки» (1957-1960 р., вип.3-5)
Уперше започатковано щорічну звітну конференцію, присвячену підсумкам наукової роботи ЗВО
- 1958
- Проведено першу науково-методичну конференцію випускників ХДБІ
- 1959
- Створено кафедру хорового диригування
Створено кафедру режисури (театральної підготовки)
Розпочато підготовку клубних працівників за спеціалізаціями: режисер самодіяльного театрального колективу, диригент самодіяльного хору, диригент оркестру народних інструментів
- 1960
- Створено кафедру народних інструментів
Створено підготовчі курси для вступу до ХДБІ
На вечірньому відділенні розпочато підготовку фахівців для науково-технічних і спеціальних бібліотек
У Києві створено заочне відділення ХДБІ
- 1962
- Видано науковий збірник «Наукові записки» (вип. 6)
- 1964
- Харківський державний бібліотечний інститут реорганізовано в Харківський державний інститут культури (ХДІК)
Створено кафедру музикознавства
- 1965
- На бібліотечному факультеті створено стаціонарне заочне відділення книгознавства з метою підготовки книгознавців-бібліографів для системи книжкової торгівлі України
- 1966
- Створено кафедру технічних бібліотек і наукової інформації
У структурі бібліотечного факультету (стаціонар) діють такі відділення: масових і наукових бібліотек, дитячих бібліотек, технічних бібліотек, книгознавства
Ліцензовано підготовку та проведення першої республіканської науково-практичної конференції з питань ефективності культурно-освітньої роботи (кафедра культурно-освітньої роботи)
- 1968
- На базі заочного відділення ХДІК створено Київський державний інститут культури (нині – Київський національний університет культури і мистецтв)
- 1969
- Створено підготовче відділення
Створено кафедру філософії та політології
- 1977
- Організовано факультет підвищення кваліфікації викладачів спеціальних дисциплін
Кафедру музикознавства розділено на дві самостійні: теоретичну та фортепіанну
Кафедру культурно-освітньої роботи перейменовано на кафедру клубознавства
- 1979
- ХДІК нагороджено Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР
На базі кафедри бібліографії створено дві самостійні кафедри: кафедру загального бібліографознавства та книгознавства і кафедру галузевого бібліографознавства
- 1983
- Створено кафедру педагогіки і психології
Кафедру клубознавства реорганізовано в кафедру організації та методики культурно-освітньої роботи
- 1986
- Створено кафедру історії та теорії культурно-освітньої роботи
- 1987
- Теоретичну та фортепіанну кафедри об’єднано в кафедру музикознавства
- 1989
- Створено кафедру народної хореографії
Створено хореографічне відділення на кафедрі режисури
Розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Музейна справа та охорона пам’яток історії та теорії культури»
- 1990
- Кафедру історії та теорії культурно-освітньої роботи реорганізовано в кафедру історії та теорії культури
- 1991
- Розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Соціальна педагогіка»
Створено кафедри: хореографії, мовної майстерності, українського народного хору та музичного фольклору
Факультет культурно-освітньої роботи перейменовано на факультет культурології й народної художньої творчості
Перейменовано кафедри: політичної історії на кафедру політології, організації та методики культурно-освітньої роботи на кафедру культури дозвілля
Відкрито підготовче відділення для іноземних громадян
- 1992
- Створено факультет культурології та факультет народної художньої творчості на базі факультету культурології та народної художньої творчості
Кафедра культурно-просвітницької роботи перейменована в кафедру історії та теорії культури
- 1993
- Кафедра історії СРСР і загальної історії перейменована на кафедру загальної історії
Кафедру бібліотечних фондів і каталогів реорганізовано в кафедру документознавства
Кафедру економічної історії і теорії перейменовано на кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери
На базі секції народного хору кафедри хорового диригування створено кафедру українського народного співу та музичного фольклору
Кафедру загальної історії перейменовано на кафедру загальної історії і музеєзнавства
Кафедру музикознавства реорганізовано в кафедру теорії музики та фортепіано
Кафедру духових інструментів перейменовано на кафедру духових та естрадних оркестрів
Вийшов друком перший випуск збірника наукових праць ХДІК «Культура України»
- 1994
- Уперше створено спеціалізовану вчену раду Д 02.21.01 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук з мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.08 – Теорія та історія культури
Уперше створено спеціалізовану вчену раду Д 02.21.02 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук за спеціальністю 05.25.05 – Інформаційні системи і процеси (технічні науки)
Уперше відкрито набір до аспірантури за спеціальностями: «Теорія та історія культури», «Книгознавство, бібліотекознавство та бібліографія», «Інформаційні системи і процеси», «Музеєзнавство, консервація, реставрація та зберігання культурних цінностей», «Економічна теорія та історія економічної думки», «Соціальна педагогіка», «Автоматизовані системи управління»
Бібліотечний факультет перейменовано на факультет бібліотекознавства та інформатики
Об’єднано кафедру галузевого бібліографознавства та загального бібліографознавства та кафедру книгознавства в кафедру бібліографознавства та книгознавства
Кафедру економічної теорії та економіки соціально-культурної сфери перейменовано на кафедру економічної теорії і менеджменту
Кафедру інформатики та ТЗБР перейменовано на кафедру інформатики, інформаційних процесів та систем
Кафедра фізичного виховання змінила назву на кафедру фізичної культури та здоров’я
- 1995
- Відкрито докторантуру зі спеціальності «Теорія та історія культури», «Бібліотекознавство та інформаційні системи і процеси», «Бібліографія»
Створено дві спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій з теорії та історії культури та книгознавства, бібліотекознавства, бібліографознавства
Створено відділ міжнародних зв’язків
Кафедру економічної теорії і менеджменту перейменовано на кафедру економічної історії, теорії та менеджменту
Відкрито докторантуру з теорії та історії культури, книгознавства, бібліотекознавства, бібліографії, автоматизованих систем управління
Кафедру бібліотечних фондів та каталогів перейменовано на кафедру документознавства
Кафедру бібліографознавства та книгознавства перейменовано на кафедру бібліографознавства
На базі кафедри педагогіки і психології створено кафедру соціальної педагогіки
Вийшов друком дайджест публікацій про діяльність Харківської державної академії культури, які оприлюднено у всеукраїнських та харківських газетах упродовж 1991-1994 рр., «Що написано пером…», підготовлений співробітниками бібліотеки ХДАК
- 1996
- Створено кафедру соціальної педагогіки та кафедру соціальної психології
- 1997
- Харківський державний інститут культури - член Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА), Організації Європейської співдружності в галузі бібліотечно-інформаційної освіти (БОБКАТССС), Європейської асоціації бібліотечно-інформаційної освіти та наукових досліджень (ЕВКЛІД)
У зв’язку з розширенням номенклатури освітніх спеціальностей створено факультети:
- документознавства та інформаційної діяльності;
- бібліотекознавства та інформатики;
- культурології та менеджменту;
- народного музичного мистецтва;
- режисерсько-хореографічний;
- довузівської підготовки та післядипломної освіти
Створено спеціалізовану вчену раду Д 64.807.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук за спеціальностями 05.13.06 – «Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології (технічні науки)» 07.00.08 – «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (педагогічні науки)»
Кафедру інформатики, інформаційних систем та процесів перейменовано на кафедру інформаційних технологій
- 1998
- Створено Харківську державну академію культури на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури
Створено факультет по роботі з іноземними громадянами
Кафедру документознавства перейменовано на кафедру книгознавства та фондознавства
Кафедра бібліотекознавства продовжила своє функціонування як кафедра інформатики
Кафедру технічних бібліотек і наукової інформації реорганізовано в кафедру інформаційних технологій
Кафедру загальної історії і музеєзнавства перейменовано на кафедру історії України і музеєзнавства
В академії функціонують 6 факультетів та 22 кафедри
Вченою радою ХДАК прийнято рішення про зміну назви дайджест-видання «Що написано пером…» на «Віват, Академіє!». Дайджест набув статусу продовжуваного видання
- 1999
- Академію нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України
Створено спеціалізовану вчену раду К 64.807.02 зі спеціальності 07.00.08 – «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (педагогічні науки)»
Вийшов друком перший випуск дайджесту «Віват, Академіє!», який містить матеріали про діяльність Харківської державної академії культури, опубліковані у всеукраїнських та харківських газетах за період з 1995 по 1998 рр.
Збірник наукових праць «Вісник Харківської державної академії культури» постановою ВАК України затверджено як фахове видання з історичних наук
Кафедру інформатики реорганізовано в кафедру соціальних комунікацій
Організовано кафедру мистецтвознавства
- 2000
- Створено факультет музичного мистецтва
Створено кафедру інформаційно-документних систем і кафедру телебачення
Вийшла друком перша частина бібліографічного покажчика «Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури» (1947-1998)
Створено редакційно-видавничий відділ
На базі кафедри документознавства створено кафедру книгознавства та фондознавства
Об’єднання кафедр бібліотекознавства та бібліографознавства в єдину кафедру бібліографознавства
У зв’язку з розширенням спектру музичних спеціальностей відкрито навчально-консультаційний пункт в м.Симферополі
- 2001
- Створено кафедри: естрадного співу, сучасної та бальної хореографії, народної хореографії
Створено навчально-консультаційний пункт на базі Мелітопольського училища культури
- 2002
- Розширено номенклатури спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК
Продовжено термін повноважень спеціалізованої вченої ради К 64.807.02 зі спеціальності 07.00.08 – «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (педагогічні науки)»
Засновано серію бібліографічних покажчиків «Видатні педагоги Харківської державної академії культури»
- 2003
- Створено факультети:
- театрального та кіно-, телемистецтва;
- хореографічного мистецтва.
Створено кафедри менеджменту соціально-культурної діяльності, сучасної хореографії, бальної хореографії, майстерності актора, економічної теорії, історії та менеджменту
- 2004
- Академію нагороджено Почесною грамотою Верховної Ради України і Золотою медаллю Академії мистецтв України
Збірник наукових праць «Культура України» постановою ВАК України затверджено як наукове фахове видання з філософських наук
Видано другу частину бібліографічного покажчика «Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури» (1999-2003 рр.)
Кафедру бібліотекознавства та бібліографії розділено на кафедру бібліотекознавства і соціальної інформатики й кафедру бібліографознавства та інформаційно-бібліографічної діяльності
Кафедру соціальних комунікацій перейменовано на кафедру бібліотекознавства та соціальних комунікацій
- 2005
- Підписано Велику Хартію університетів (м.Болонья)
На базі кафедри мистецтвознавства організовано кафедру телерепортерської майстерності
Факультет культурології змінив назву на факультет культурології та менеджменту
Кафедра духових та естрадних інструментів змінила назву на кафедру інструментів духового та естрадного оркестрів
- 2006
- Кафедру економічної історії, теорії та менеджменту перейменовано на кафедру менеджменту організацій
Впроваджено наукові галузі «Культурологія» та «Соціальні комунікації»
- 2007
- Відкрито аспірантуру зі спеціальності:
- книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (історичні науки),
- економічна теорія та історія економічної думки,
- соціальна педагогіка,
- теорія та історія культури (філософські науки),
- теорія та історія культури (мистецтвознавство),
- музеєзнавство, пам’яткознавство (історичні науки).
Відкрито докторантуру зі спеціальностей:
- «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (історичні науки)»,
- «Теорія та історія культури (історичні науки)»,
- «Теорія та історія культури (філософські науки)»,
- «Теорія та історія культури (мистецтвознавство)».
Реорганізовано факультет культурології та менеджменту, створено на його базі факультет культурології та факультет менеджменту
Кафедру історії та теорії культури перейменовано на кафедру культурології
- 2008
- Створено 2 спеціалізовані вчені ради із захисту докторських (кандидатських) дисертацій Д 64.807.01 за двома спеціальностями 26.00.01 – теорія та історія культури (в галузі культурології, філософських наук та мистецтвознавства), 26.00.04 – українська культура (в галузі культурології, мистецтвознавства); Д 64.807.02 за двома спеціальностями 27.00.01 – теорія та історія соціальних комунікацій (у галузі соціальних комунікацій), 27.00.03 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (в галузі соціальних комунікацій)
Відкрито в аспірантурі спеціальності: теорія та історія культури (культурологія), документознавство, архівознавство (соціальні комунікації), книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації)
Відкрито в докторантурі такі спеціальності: теорія та історія культури (культурологія), документознавство, архівознавство (соціальні комунікації), книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації)
Кафедра історії України та музеєзнавства була розділена на кафедру історії України та всесвітньої історії, а також кафедру музеєзнавства і пам’яткознавства
- 2009
- Реорганізовано факультет театрального та кіно-, телемистецтва, створено на його базі факультети:
- театрального мистецтва;
- кіно-, телемистецтва.
Збірник наукових праць «Культура України» затверджено як наукове фахове видання з культурології та мистецтвознавства (згідно з постановою ВАК України)
В УкрІНТЕІ України зареєстровано дві фундаментальні НДР «Вітчизняна та світова культура: історико-теоретичні аспекти» (державний реєстраційний номер 0109U00511) та «Документально-комунікаційні структури суспільства: інноваційні стратегії розвиту (державний реєстраційний номер 0109U00)
- 2010
- У докторантурі відкрито спеціальність «Музичне мистецтво»
В аспірантурі відкрито спеціальності: «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво»
Створено центр міжнародної освіти і співробітництва на базі факультету по роботі з іноземними громадянами
Збірник наукових праць «Вісник Харківської державної академії культури» затверджено як фахове видання із соціальних комунікацій (згідно з постановою ВАК України)
- 2011
- Розширено номенклатуру спеціальностей в аспірантурі і докторантурі ХДАК
Набір у докторантуру здійснюється з п’яти наукових спеціальностей: «Теорія та історія культури»; «Українська культура»; «Документознавство. Архівознавство»; «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство»; «Музичне мистецтво»
Набір в аспірантуру – з дев’яти наукових спеціальностей: «Теорія та історія культури (культурологія, історичні науки, філософські науки, мистецтвознавство)»; «Українська культура (культурологія, мистецтвознавство)»; «Документознавство, архівознавство»; «Документознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство (соціальні комунікації)»; «Економічна теорія та історія економічної думки»; «Соціальна педагогіка»; «Музеєзнавство. Пам’яткознавство (історичні науки, мистецтвознавство)»; Театральне мистецтво (мистецтвознавство)»; «Музичне мистецтво (мистецтвознавство)»
- 2012
- Розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Медіа-комунікації»
Реорганізовано факультет довузівської підготовки та післядипломної освіти на Центр безперервної освіти
Змінено назву кафедри менеджмент організацій на кафедру менеджмент і адміністрування та туризму
Змінено назву кафедри культурології на кафедру культурології та медіа-комунікацій
- 2013
- Розпочато підготовку фахівців за спеціальністю «Реклама та зв’язки з громадськістю»
Змінено назву факультету менеджменту на факультет управління та бізнесу
Створено випускову кафедру туристичного бізнесу на факультеті управління та бізнесу
Змінено назву кафедри менеджменту і адміністрування та туризму на кафедру бізнесу та адміністрування
- 2014
- Реорганізовано факультети бібліотекознавства та інформатики, документознавства та інформаційної діяльності, створено на їх основі факультет соціальних комунікацій
- 2015
- Збірник наукових праць «Культура України» постановою МОН України затверджено як фахове видання з культурології та мистецтвознавства
Збірник наукових праць «Вісник Харківської державної академії культури» затверджено як фахове видання із соціальних комунікацій (за постановою МОН України)
- 2016
- Уперше ліцензовано підготовку в аспірантурі докторів філософії зі спеціальностей: 029 «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», 034 «Культурологія», 231 «Соціальна робота»
Перереєстровано спеціалізовану вчену раду Д64.807.01 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з культурології та мистецтвознавства за спеціальностями 26.00.01 «Теорія та історія культури» та 26.00.04 «Українська культура»
Академія – співзасновник професійного науково-практичного журналу «Вісник книжкової палати» (разом з державною науковою установою «Книжкова палата України ім. Івана Федорова»)
На базі трьох існуючих кафедр створено кафедру документознавства та книгознавства; кафедру бібліотекознавства та інформаційно-аналітичної діяльності
Кафедру соціальної психології перейменовано на кафедру психології
- 2017
- Ліцензовано підготовку в аспірантурі докторів філософії зі спеціальності 025 «Музичне мистецтво»
Перереєстровано спеціалізовану вчену раду Д 64.807.02 з правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) наук з соціальних комунікацій за спеціальністю 27.00.03 «Книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство»
Створено кафедру інформаційної, бібліотечної та архівної справи на базі двох існуючих кафедр документознавства та книгознавства, бібліотекознавства та інформаційно-аналітичної діяльності
Створено кафедру менеджменту культури та соціальних технологій та кафедру журналістики шляхом реорганізації кафедри менеджменту соціокультурної діяльності
Створено кафедру культурології. Ліквідовано кафедру культурології та медіа-комунікацій
Створено кафедру теорії та історії музики та кафедру фортепіано шляхом реорганізації кафедри теорії музики та фортепіано
Створено кафедру естрадного та народного співу на базі двох існуючих кафедр: естрадного співу та українського народного співу
- 2018
- Розширено провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні з підготовки докторів філософії в аспірантурі за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво»
Акредитовано освітньо-професійну програму «Менеджмент соціокультурних проєктів» (спеціальність 028 – Менеджмент соціокультурної діяльності, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
Акредитовано освітньо-професійну програму «Туризмознавство» (спеціальність 242 – Туризм, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
Створено кафедру сучасної та бальної хореографії на базі двох існуючих кафедр сучасної хореографії та бальної хореографії
Створено кафедру інформаційних технологій на базі двох існуючих кафедр: інформаційно-документних систем та інформаційних технологій
Змінено назву канцелярії на відділ діловодства та архіву
- 2019
- Розпочато підготовку здобувачів за освітніми програмами: «Академічний спів», «Оркестрові струнні інструменти», «Фортепіано» (спеціальність 025 – Музичне мистецтво)
Видано колективну монографію «Фундатори Харківської бібліотечної науково-освітньої школи» (до 90-річчя ХДАК) та восьмий випуск дайджесту «Віват, Академіє! (2017-2018)»
- 2020
- Акредитовано освітньо-наукову програму «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа» (спеціальність 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа, третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти)
Акредитовано освітню програму «Менеджмент культури та соціальний маркетинг» (спеціальність 028 – Менеджмент соціокультурної діяльності, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Створено факультет соціальних комунікацій та музейно-туристичної діяльності
Створено кафедру гуманітаристики та мистецтвознавства шляхом об’єднання кафедри мистецтвознавства та літературознавства та кафедри філософії та політології
Створено Центр забезпечення якості освіти та інноваційного розвитку
Збірник «Культура України» затверджено наказом Міністерства освіти і науки як фахове видання з культурології та мистецтвознавства (категорія «Б»)
Вийшли з друку бібліографічні видання «Праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (2014-2018)» та «Дисертації, захищені у спеціалізованих учених радах ХДАК»
- 2021
- Акредитовано освітньо-наукову програму «Культурологія» (спеціальність 034 – Культурологія, третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти)
Акредитовано освітньо-професійну програму «Аудіовізуальне мистецтво та виробництво» (спеціальність 021 – Аудіовізуальне мистецтво та виробництво, другий (магістерський) рівень вищої освіти)
Акредитовано освітньо-професійну програму «Психологія» (спеціальність 053 – Психологія, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Акредитовано освітньо-професійну програму «Туризмознавство» (спеціальність 242 – Туризм, перший (бакалаврський) рівень вищої освіти
Розпочато підготовку здобувачів за освітніми програмами: «Фотомистецтво та відеографія» (спеціальність 021 – Аудіовізуальне мистецтво та виробництво); «Режисура шоу та арт-проектів» (спеціальність 026 – Сценічне мистецтво); «Управління цифровою інформацією» (спеціальність 029 – Інформаційна, бібліотечна та архівна справа)
Створено кафедру кінотелережисури та сценарної майстерності та кафедру фотомистецтва та операторської майстерності шляхом реорганізації кафедри телебачення
Збірник «Вісник Харківської державної академії культури» затверджено наказом Міністерства освіти і науки України як фахове видання з інформаційної, бібліотечної та архівної справи (категорія «Б»)