ФАКУЛЬТЕТ КУЛЬТУРОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ

Кафедра культурології та медіакомунікацій

Шейко Василь Миколайович
доктор історичних наук, професор,
академік Національної академії мистецтв України,
заслужений діяч мистецтв України

Про викладача:
У 1968 році закінчив з відзнакою Харківський державний інститут культури по спеціальності “Культурно-освітня робота”. Одержав кваліфікацію: клубний працівник вищої кваліфікації.
У 1968 році став аспірантом Інституту історії СРСР АН СРСР. У 1971 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Развитие системы государственного руководства культурным строительством: (из истории Наркомпроса РСФСР 1926-1932 гг.). У 1972 році присуджено науковий ступінь кандидата історичних наук за спеціальністю 571 «Історія СРСР».
У 1978 році присвоєно вчене звання доцента.
У 1991 р. присвоєно вчене звання професора по кафедрі історії та теорії культури.
У 2002 р. присуджено науковий ступінь доктора історичних наук. Тема дисертації: «Історико-культурологічні концепції цивілізаційної еволюції в добу глобалізму (кінець ХІХ - початок ХХІ ст.)”, за двома спеціальностями: 17.00.01 – Теорія та історія культури, 07.00.02 – Всесвітня історія.
У ХДАК працює з 1971 р.
З 1999 р. доцент кафедри історії та теорії культури ХДАК (зараз - кафедра культурології та медiакомунiкацiй).

Викладацька та адміністративна діяльність:
1971-1972 рр. – старший викладач кафедри культосвітньої роботи Харківського державного інституту культури (ХДІК).
1972-1977 рр. – старший викладач кафедри всесвітньої історії ХДІК.
1977-1979 рр. – доцент кафедри загальної історії ХДІК.
1984-1988 рр. – декан факультету підвищення кваліфікації викладачів культосвітніх училищ України.
1986 р. створив та очолив першу в Україні кафедру історії і теорії культури.
1988-1989 рр. – проректор з наукової роботи ХДІК.
1989 р. – обрано на посаду ректора ХДІК.
2017 - 2022 рр. – переобраний на посаду ректора ХДАК.
З 2022 р. - радник ректора ХДАК, професор кафедри культурологiї та медiакомунiкацiй.

Наукові та творчі здобутки, підвищення кваліфікації, тощо:
У 1998 р. В. М. Шейко увійшов до Фахової ради культури і мистецтва та Науково-методичної комісії з культури Міністерства України, став позаштатним радником Комітету Верховної Ради України з освіти і науки.
Заслужений діяч мистецтв України № 754 від 23.09.1999 р.
Член-кореспондент Академії мистецтв України зі спеціальності «Естетика та культурологія» від 29.10.2002 р., нагороджений срібною медаллю «За багаторічну плідну працю в галузі культури» Українською академією наук національного прогресу.
За особливі заслуги перед українським суспільством, вагомий особистий внесок у розвиток освіти, науки і культури В. М. Шейко нагороджений орденом «За заслуги» І, ІІ і ІІІ ступенів, Почесною грамотою Верховної Ради України і Золотою медаллю Академії мистецтв України.
2003-2007 рр. – голова спеціалізованої вченої ради ХДАК по захисту докторських (кандидатських дисертацій) зі спеціальності «Теорія та історія культури».
2007-2010 рр. – голова експертної ради ВАК України з культурології і мистецтвознавства. У цьому ж році В. М. Шейко став провідним науковим співробітником Інституту культурології Національної академії мистецтв України і керівником наукової теми фундаментальних досліджень «Культура України: культурологічні виміри».
З 2011 р. очолював Науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, експертну раду з культури, мистецтва і туризму при Державній акредитаційній комісії України.
З 2011 р. – президент Української асоціації культурологів.
З 2016 р. – голова експертної ради з культурології та мистецтвознавства Департаменту атестації науково-педагогічних кадрів Міністерства освіти і науки України.
З 2016 р. – член Ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури України.
У 2017 р. обраний дійсним членом Національної академії мистецтв України.

Сфера наукових інтересів:
В. М. Шейко провідний вчений у галузі теорії та історії культури.

Орієнтовна кількість публікацій:
Науковий доробок становить понад 600 друкованих праць, серед них 28 монографій, 43 підручника та навчальних посібника, 101 навчально-методичне видання. Загальна кiлькiсть статей в наукових періодичних та продовжуваних виданнях і збірниках, тези, матеріали доповідей наукових конференцій - 442.