29 жовтня 2026 року в Харківській державній академії культури відбувся вебінар «Культурна спадщина, штучний інтелект і дизайн-мислення», який провела кандидат мистецтвознавства, доцент Юлія Коваленко.
До онлайн-заходу долучилися близько 60 науково-педагогічних працівників Харківської державної академії культури та Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.
Вебінар став формою поширення досвіду, набутого Юлією Коваленко під час участі в міжнародній програмі E³UDRES² Intensive Living Lab 2026 у Санкт-Пельтені (Австрія). У центрі уваги було питання, як організувати навчання навколо реальної проблеми, дослідити потреби аудиторії та спільно шукати рішення.

Учасники розглянули сучасні підходи до роботи з культурною спадщиною в цифрову добу, можливості застосування штучного інтелекту для опису й класифікації колекцій, пошуку та перекладу, персоналізації контенту, створення інтерактивних маршрутів і цифрового сторітелінгу. Окрему увагу було приділено умовам відповідального використання ШІ: збереженню культурного контексту, перевірці результатів, повазі до авторства та залученню спільнот.
Практичним кейсом стала Віденська державна опера. На його прикладі було продемонстровано повний цикл роботи над освітнім проєктом: від дослідження аудиторії та визначення проблеми до генерування ідей, створення прототипу й тестування запропонованого рішення. Учасники ознайомилися з етапами дизайн-мислення, формулюванням проблемного питання за моделлю How Might We — «Як ми могли б…?», а також із принципами роботи в міждисциплінарній команді.
Під час вебінару обговорювалася роль Educational Entrepreneur — викладача-ментора, який ставить уточнювальні запитання, допомагає команді працювати з даними, відокремлювати факти від припущень, підтримує взаємодію та спрямовує увагу на реальні потреби цільової аудиторії.

Захід мав інтерактивний характер: учасники відповідали на запитання в чаті, аналізували освітні ситуації та формулювали власні проблемні питання, які могли стати основою для розроблення навчальних проєктів.
Проведений вебінар засвідчив практичну цінність міжнародної академічної мобільності та важливість поширення набутого досвіду в освітньому середовищі. Представлені підходи можуть бути використані у викладанні мистецьких і культурологічних дисциплін, проєктній роботі зі здобувачами освіти, дослідженні аудиторій, розробленні творчих ініціатив та відповідальному застосуванні цифрових технологій у сфері культури.