«Війна в об’єктиві нових медіа»: Відкритий діалог науковців, студентів і пресофіцерів
Круглий стіл став фаховою платформою для обговорення сучасних медіапрактик, особливостей документування війни та етичних стандартів роботи у постцифрову епоху. Також, в обговоренні брали участь студенти та викладачі ХДАК. Модераторкою заходу стала доцент ХДАК Юлія Коваленко. В ході зустрічі гості ділилися своїми думками та досвідом.
Анастасія Тюкова, керівниця групи створення медіапродукції пресслужби НГУ розповіла, що з початком повномасштабного вторгнення перед ними постали нові виклики, а сама робота пресофіцерів фактично повністю переформатувалася. Вона наголосила, що сьогодні пресофіцер має поєднувати не лише журналістські навички, а й менеджерські: організовувати комунікаційні та піар-кампанії, вибудовувати інформаційну роботу, координувати взаємодію з різними структурами. Тож роль пресофіцера стала набагато ширшою — це вже не просто спікер, який представляє бригаду, підрозділ чи батальйон, а фахівець, що відповідає за комплексне інформаційне забезпечення. Нікіта Тафійчук, пресофіцер 18-ї Слов’янської бригади Національної гвардії України, також підтвердив, що з початком повномасштабного вторгнення робота пресофіцера суттєво змінилася. Тепер набагато більше уваги приділяється висвітленню діяльності власного підрозділу — аби суспільство розуміло, що саме роблять військові. Він підкреслив, що пресофіцер у будь-якій структурі сьогодні є ключовим містком між військом і медіа: саме від нього залежить, щоб інформація була подана коректно, етично, без порушення безпекових вимог та законодавства. І головний принцип у цій роботі незмінний — не нашкодити. Федір Угненко, пресофіцер ГУ ДСНС у Харківській області, розповів, що робота представників пресслужби має свою специфіку. Найскладніше — показати подію та роботу рятувальників, але при цьому не розкрити місце, де все сталося. На початку повномасштабного вторгнення це викликало чимало труднощів. Також загострилося етичне питання та механізм взаємодії зі ЗМІ, які часто не розуміли, як правильно діяти, і фактично заважали рятувальникам виконувати свою роботу. Зараз ситуація значно впорядкована: кожен розуміє свою роль. Коли щось відбувається, спочатку працюють рятувальники, і лише після того вони можуть відповідати на запитання цивільних журналістів. Принцип залишається незмінним: ніхто не має заважати роботі рятувальників, адже йдеться про людські життя. Олександр Бородін, старший офіцер відділу комунікації третього армійського корпусу ЗСУ, зазначив, що пресофіцери мають усвідомлювати: вони не просто журналісти, а передусім військовослужбовці. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році були моменти, коли доводилося то знімати, то брати участь у бойових діях. Сьогодні структура і функції стали більш чіткими, проте, за його словами, кожен пресофіцер має розуміти: у разі потреби він повинен бути готовим відкласти камеру й узяти зброю до рук. До цього завжди треба бути готовими.
Обговорення показало, що роль пресофіцерів під час війни сильно змінилася. Вони стали важливою ланкою між військом і громадськістю, поєднуючи роботу журналіста, аналітика та організатора.
Захід проведено в межах реалізації міжнародного науково-дослідницького проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи», що здійснюється за підтримки Міністерства освіти і науки України та Латвійської ради з питань науки.
Методологія документування війни була у центрі дискусії на конференції ХДАК
У Харківській державній академії культури пройшла міжнародна науково-практична конференція, що об’єднала дослідників та фахівців медійної й культурної сфер із різних країн. Учасники представили результати актуальних розвідок і долучилися до дискусій щодо інноваційних підходів у сучасних комунікаціях і культурології.
Серед доповідачів – Eva Marhileviča, запрошена наукова асистентка, бакалавр мистецтв Латвійської академії культури. Вона представила дослідження про те, як латвійські державні ЗМІ формують дискурс щодо загальної військової повинності та підготовки до національної оборони в умовах підвищених безпекових загроз.
Окрему увагу привернула доповідь кандата мистецтвознавства Юлії Коваленко, присвячена методологічним засадам і цифровим практикам документування війни в нових медіа. Її дослідження презентовано в межах міжнародного проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи» (2024–2026), що реалізується у співпраці Латвійської академії культури та ХДАК. Проєкт спрямований на вивчення того, як нові медіа фіксують і інтерпретують досвід війни, а також які методологічні та етичні питання постають у цьому процесі.
Захід засвідчив важливість міжнародної співпраці та міждисциплінарного діалогу у дослідженні сучасних культурних і комунікаційних практик.
У межах міжнародного науково-дослідницького проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи», що реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та Латвійської ради з питань науки, у Ризі відбувся триденний очний воркшоп.
Проєкт об’єднав дослідницькі зусилля українських науковиць Харківської державної академії культури — Юлії Коваленко, Наталі Коржик та Юлії Літинської, а також партнерів із Латвійської академії культури — Майї Спуріної та Еви Мархілевічи.
День перший
Програма воркшопу розпочалася знайомством з діяльністю Латвійської академії культури. Учасники відвідали Кіношколу, Музей кіно та Музей Окупації. Головною метою першого дня став обмін досвідом та практиками, що стосуються архівування кіно-, фото- та відеодокументів, а також обговорення підходів до їх збереження в постцифрову епоху. День другий
Другий день був присвячений роботі з архівними фондами. Українські та латвійські науковці відвідали Латвійський державний архів аудіовізуальних документів, де ознайомилися з особливостями зберігання, опису та цифрової обробки матеріалів. Очікуваним елементом програми стала лекція викладачок Харківської державної академії культури на тему «Викладання, дослідження та стійкість: українське академічне середовище під час війни». Виступ викликав жваве обговорення та завершився відкритою дискусією англійською мовою. День третій
Заключний день воркшопу відбувся у Латвійській національній бібліотеці. Тут учасники ознайомилися з практиками цифровізації та довготривалого збереження культурних колекцій. Важливою подією стала зустріч із відомим латвійським військовим журналістом Сандісом Семйоновсом, який поділився власним досвідом роботи в «гарячих точках» та надав рекомендації молодим журналістам. До розмови онлайн долучилися студенти й викладачі Харківської державної академії культури.
Триденний воркшоп у Ризі став потужним майданчиком для професійного діалогу, що поєднав академічні дослідження, практики архівування та досвід роботи журналістів у воєнних умовах.
Фінальним акордом зустрічі стало обговорення наступних етапів співпраці. Українські та латвійські колеги узгодили подальші кроки реалізації спільного проєкту на найближчий період і повернулися до своїх установ, щоб продовжити роботу вже на місцях.
"Українсько-латвійський науково-дослідний проєкт "Війна в об'єктиві нових медіа: методи та виклики постцифрової епохи"
Перша робоча зустріч партнерів українсько-латвійського науково-дослідного проєкту "Війна в об'єктиві нових медіа: методи та виклики постцифрової епохи" 9 липня 2025 року відбулася перша онлайн-зустріч партнерів українсько-латвійського науково-дослідного проєкту, що реалізується в межах спільного конкурсу Міністерства освіти і науки України та Ради з питань науки Латвії.
Проєкт присвячено вивченню, аналізу та збереженню аудіовізуальних свідчень повномасштабної війни в Україні, створених за допомогою нових медіа. Партнери обговорили календарний план реалізації дослідження, ключові завдання першого року роботи, міждисциплінарну методологічну стратегію та концепцію очного воркшопу, що відбудеться у вересні 2025 року в Ризі.
Харківську державну академію культури на зустрічі представляли науковий керівник проєкту, доцентка кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій, кандидатка мистецтвознавства Юлія Коваленко та деканка факультету культурології та соціальних комунікацій, кандидатка наук із соціальних комунікацій, наукова співробітниця проєкту Наталя Коржик. З латвійського боку в обговоренні взяли участь наукова керівниця проєкту, професорка, доктора філософії з соціології Майя Спуріна та дослідниця, координаторка дослідницької роботи Ева Мархілевіча.
Учасники домовилися про подальші кроки з реалізації проєкту, розподіл обов'язків та формати міжінституційної співпраці. Онлайн-зустріч стала важливим кроком до побудови ефективної спільної дослідницької екосистеми між Україною та Латвією.
Друга онлайн-зустріч партнерів проєкту “Війна в об’єктиві нових медіа: методи та виклики постцифрової епохи”
12 серпня 2025 року відбулася друга онлайн-зустріч партнерів міжнародного дослідницького проєкту “Війна в об’єктиві нових медіа: методи та виклики постцифрової епохи”, який реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та Латвійської ради з питань науки.
З латвійської сторони у зустрічі взяли участь Майя Спуріна та Ева Мархілевіча від Латвійської академії культури. Вони представили попередню програму вересневого Воркшопу у Ризі, яка передбачає знайомство з Латвійською академією культури, презентацію української команди про Харківську державну академію культури, а також заходи з обміну досвідом.
Від української сторони до зустрічі долучилися Юлія Коваленко, Наталія Коржик та Юлія Літинська. Партнери обговорили дату наступної зустрічі перед воркшопом, обмінялися міркуваннями щодо джерел для збирання матеріалів, ресурсів та платформ, а також домовилися про основні інструменти для архівації джерельної бази та медіаматеріалів.
Українська сторона висловила щиру подяку Латвії за велику підтримку України у цей складний час, а також наголосила на важливості дослідження латвійських медіаресурсів та обміну досвідом з латвійськими фахівцями у сфері медіа, воєнними журналістами та спеціалістами зі створення аудіовізуальних архівів.
Наприкінці учасники зустрічі висловили сподівання на швидку особисту зустріч у Ризі та плідну співпрацю під час воркшопу.
Відбулася третя онлайн-зустріч партнерів міжнародного проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа»
5 вересня 2025 року відбулася третя онлайн-зустріч партнерів міжнародного науково-дослідницького проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи та виклики постцифрової епохи», що реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України та Латвійської ради з питань науки.
Колеги з Латвійської академії культури — Майя Спуріна та Ева Мархілевіча поділилися деталями вересневого воркшопу у Ризі. Програма передбачає знайомство з діяльністю Латвійської академії культури, відвідування музеїв та архівів, виступ української делегації, а також низку заходів, спрямованих на обмін досвідом та професійними практиками.
Українську сторону представляли Юлія Коваленко, Наталія Коржик, Юлія Літинська та Максим Демиденко. Учасники обговорили ключові напрями співпраці, узгодили організаційні моменти майбутньої зустрічі у Ризі та визначили пріоритети подальшої взаємодії.
Завершуючи онлайн-зустріч, представники України висловили щиру подяку Латвії за всебічну підтримку, а також підкреслили важливість дослідження у співпраці з латвійськими колегами.
Дослідниці з ХДАК прочитають лекцію в Латвійській академії культури
16 вересня в Латвійській академії культури (Рига) відбудеться лекція викладачок Харківської державної академії культури — Юлії Коваленко, Наталії Коржик та Юлії Літинської — на тему «Викладання, дослідження та стійкість: українське академічне середовище під час війни».
Спікерки поділяться власним досвідом викладання й наукової роботи в умовах повномасштабної війни. Вони представлять діяльність своєї установи та міжнародні ініціативи, зокрема спільний проєкт із Латвійською академією наук «Війна в об'єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи».
Лекція буде присвячена тому, як війна вплинула на академічне життя, творчість і повсякдення. Завершиться захід відкритою дискусією з аудиторією. Робоча мова лекції — англійська. Міжнародний проєкт «Війна в об'єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи» (2024–2026) реалізується у співпраці Латвійської академії культури та Харківської державної академії культури. Його мета — проаналізувати, як нові медіа документують та інтерпретують досвід війни, а також вивчити методологічні й етичні виклики цього процесу.