Харківська державна академія культуриОфіційний сайт

У Харкові відбулося нагородження переможців міського студентського конкурсу «Студентство творче 2026»!
Протягом місяця (з 1 травня по 3 червня 2026 р. молодь Харкова демонструвала свої таланти у рамках 31-го міського конкурсу. Цьогоріч до організаційного комітету надійшло 200 творчих заявок від представників 14 закладів вищої та фахової передвищої освіти міста Харкова. Учасники представили свої роботи у вокальному, хореографічному, інструментальному, театрально-розмовному та оригінальному жанрах.
За рішенням професійного журі переможцем у номінаціі "Бальна хореографія" стали студент 4 курсу кафедри БХ Орлова Дениса та його партнерка Крупку Васілісу, представники ШБТ «Столиця», керівники Кирило та Маргарита Шкурєєви.
Вітаємо талановиту молодь з перемогою!
ХДАК - це лідер хореографічної освіти Харківщини!

У переддень Дня Конституції України в Шевченківському територіальному центрі надання соціальних послуг міста Харкова відбулася особлива мистецька подія, яка об’єднала шанувальників української культури, поціновувачів музики та художнього слова. Концертна програма стала справжнім святом духовності, національної пам’яті та любові до рідної землі.
У виконанні викладачів Харківської державної академії культури прозвучали відомі вокальні та інструментальні твори українських і зарубіжних композиторів. Щирі емоції подарували слухачам пісні «Чорнобривці», «Два кольори», «Відлуння твоїх кроків», «Пісня про Харків» та «Моя Україна». Особливе місце в програмі посіло художнє читання поеми Миколи Вороного «Євшан-зілля», яка нагадала про силу історичної пам’яті та нерозривний зв’язок поколінь.

Вишуканого звучання концерту надали інструментальні композиції Миколи Лисенка, Жоржа Бізе та Армандо Гідоні у виконанні творчого дуету фортепіано та кларнета. Кожен номер був зустрінутий теплими оплесками та щирою вдячністю глядачів.
Учасниками концертної програми стали Заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри фортепіано ХДАК Олександр Скляров, кандидат мистецтвознавства, доцент, завіудвач кафедри фортепіано Олеся Степанова, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри хорового диригування та академічного співу Вікторія Гіголаєва-Юрченко, Заслужений працівник культури України, доцент кафедри телерепортерської майстерності Тетяна Логінова та випускниця магістратури 2026 року ХДАК – Аліна Косик.

Святкова зустріч вкотре підтвердила, що мистецтво здатне об’єднувати людей, дарувати надію та підтримувати віру в незламність українського народу. За вагомий внесок у проведення заходу колектив Харківської державної академії культури був відзначений подякою адміністрації Шевченківського територіального центру надання соціальних послуг міста Харкова.
Щира атмосфера, проникливі мелодії та натхненне слово стали ще одним нагадуванням про те, що сила України – у її людях, культурі та єдності.

26 червня 2026 р. здобувачка вищої освіти І курсу ОП "Народна хореографія" ХДАК та учасниця театру народного танцю "Заповіт" Мілена Лиганенко взяла участь у Міжнародному фестивалі танцю та пісні "літо в Ріміні" (м. Ріміні, Італія), де гідно продемонструвала майстерність виконання українського народного танцю та познайомилась з танцювальною культурою різних європейських країн!
Висловлюємо щиру подяку художньому керівнику - заслуженому працівнику культури України Каріні Островській та балетмейстеру - кандидату мистецтвознавства Ірині Мостовій за виховання професійних артистів високого рівня та популяризацію українського танцювального мистецтва в Україні та світі.

На факультеті аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури відбувся захист кваліфікаційних робіт здобувачів освітньої програми «Відеоблогінг та телерепортерство». Цей етап став важливим підсумком чотирьох років навчання та продемонстрував готовність майбутніх фахівців працювати в сучасному медіапросторі, створювати якісний аудіовізуальний контент і професійно комунікувати з аудиторією.
Роботу Екзаменаційної комісії очолила Ірина Чмелик — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри дизайну і теорії мистецтва Навчально-наукового інституту мистецтв Карпатського національного університету імені Василя Стефаника. Заступницею голови комісії стала Наталія Мархайчук — кандидат мистецтвознавства, доцент, декан факультету аудіовізуального мистецтва ХДАК.

До складу комісії також увійшли: Юлія Літинська — заслужений журналіст України, завідувачка кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій; Юлія Коваленко — кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій; Ольга Косачова — кандидат наук із соціальних комунікацій, доцент кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій.
Цьогорічні випускники представили проєкти, присвячені актуальним суспільним, культурним та медійним темам, продемонструвавши вміння працювати в різних журналістських жанрах і форматах.

Анастасія Клубенко презентувала художній репортаж «Чи можна звикнути до війни?», у якому через особисті історії людей різного віку та соціального досвіду порушила складну тему адаптації українців до реалій повномасштабної війни. Робота вирізнялася емоційною глибиною, довірливою комунікацією з героями та високим рівнем журналістської майстерності. Авторці вдалося створити багатогранний портрет сучасного українського суспільства, зберігши баланс між документальністю, людяністю та художньою виразністю.
Іван Грибіник представив спеціальний репортаж «Подорож до минулого», присвячений історії та культурним міфам, пов’язаним із постаттю графа Дракули. Поєднавши елементи історичної журналістики та тревел-контенту, автор створив динамічний і пізнавальний медіапродукт. Важливою складовою проєкту стало залучення експертної думки історика, що посилило наукову достовірність матеріалу та сприяло глибшому осмисленню теми.
Роман Донець захистив відеоблог «Відеоігри — це мистецтво», присвячений одному з найактуальніших питань сучасної цифрової культури. У роботі досліджено історію розвитку відеоігор, їхній вплив на суспільство та місце серед інших мистецьких практик. Автор вдало поєднав аналітичний підхід, власну позицію та експертний коментар, демонструючи впевнене володіння форматом відеоблогу, навички роботи з аудиторією та сучасними медіатрендами.
Усі проєкти продемонстрували належний рівень теоретичної підготовки, володіння журналістськими стандартами, сучасними технологіями відеовиробництва та навичками створення конкурентоспроможного медіаконтенту.
Рецензування кваліфікаційних робіт здійснювала українська журналістка, авторка та ведуча YouTube-каналу «КУТНОВА» і платформи «Фабрика новин» Євгенія Кутнова. У своїх відгуках вона відзначила актуальність обраних тем, професійний підхід авторів до створення контенту, якісне технічне виконання та вміння працювати з героями й експертами.
Щиро вітаємо випускників із важливим професійним досягненням та бажаємо подальших творчих успіхів, яскравих проєктів і впевненого розвитку в журналістиці та аудіовізуальних медіа!

22 червня 2026 року на факультеті аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури відбулося засідання, присвячене перегляду екранних кваліфікаційних робіт здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти напередодні їхнього офіційного захисту.

У дружній професійній атмосфері викладачі зібралися для спільного перегляду творчих проєктів, обговорення режисерських і операторських рішень, монтажу, драматургії та інших складових екранних робіт. Такий формат став чудовою можливістю не лише оцінити виконану студентами роботу, а й обмінятися думками перед фінальним етапом атестації.
Особливо приємно, що цього року вдалося відновити добру довоєнну традицію факультету – колективний перегляд та обговорення екранних дипломних робіт. Адже це об’єднує академічну спільноту навколо творчого діалогу, підтримки та взаємного натхнення.
Бажаємо нашим бакалаврам успішного захисту та нових творчих звершень!

21 червня 2026 року відбувся публічний семестровий показ студентських творчих робіт, під час якого свої проєкти представили здобувачі освіти 1, 2 та 4 курсів факультету аудіовізуального мистецтва ХДАК.
У заході взяли участь студенти освітніх програм «Фотомистецтво та відеографія», «Режисура кіно і телебачення», «Ведучий аудіовізуальних проєктів, відеоблогер», «Операторське мистецтво», «Кінорежисура та сценарна справа» «Кінотелеопреаторство». Після перегляду програми відбулися обговорення за участю авторів, викладачів та студентів різних курсів.

Першокурсники презентували відеоетюди, монтажні фрази, соціальні ролики та авторські відеоблоги, продемонструвавши перші кроки в опануванні засобів екранної виразності, монтажу та роботи з аудиторією.
Студенти другого курсу спеціальностей «Режисура кіно і телебачення» та «Операторське мистецтво» представили психологічні етюди та замальовки, у яких особливу увагу приділили роботі з персонажем, атмосферою та візуальним рішенням.

Значний інтерес аудиторії викликали дипломні роботи студентів четвертого курсу. Випускники продемонстрували ігрові короткометражні фільми у жанрах хорору (Нікіта Іваніло, ОП «Кінотелеопреаторство») та комедії (Роман Пугачев, ОП «Кінорежисура та сценарна справа»). Саме їхні роботи стали фаворитами показу та предметом жвавих дискусій. Молодші студенти активно цікавилися особливостями підготовки сценарію, організації знімального процесу, взаємодії творчої команди та постпродакшну.

Семестровий показ став важливим простором професійного спілкування та обміну досвідом між різними поколіннями студентів. Такі заходи сприяють розвитку неформальної освіти, формуванню творчої спільноти та підвищенню якості майбутніх аудіовізуальних проєктів.

16 червня 2026 року відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Корифеї українського театрознавства», присвячений 105-річчю від дня народження кандидата мистецтвознавства, професора Анатолія Горбенка та 100-річчю від дня народження доктора мистецтвознавства, професора Валерія Айзенштадта – видатних представників харківської театрознавчої школи та випускників кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.
Захід організували кафедра театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, кафедра режисури Харківської державної академії культури та Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека.

До роботи круглого столу долучилися науковці, театрознавці, викладачі, режисери, актори та працівники культурно-мистецьких установ із Харкова, Києва, Дніпра, а також представники Італії та Німеччини. Тематика доповідей охоплювала наукову, педагогічну, критичну й організаційну діяльність Валерія Айзенштадта та Анатолія Горбенка, їхній внесок у розвиток театрознавства, театральної освіти та культурного життя України.
У межах програми круглого столу, на запрошення його організаторів, кандидат мистецтвознавства, професор Харківської державної академії культури Сергій Іванович Гордєєв виступив онлайн із доповіддю «Зв’язок театрознавчої та педагогічної діяльності у творчості Валерія Айзенштадта».

Під час виступу Сергій Іванович розповів про театрознавчу школу Валерія Ківовича Айзенштадта, його педагогічні принципи та новаторське бачення розвитку кафедри режисури, яку він очолював у 1971-1987 роках. Особливу увагу професор Гордєєв зосередив на багатогранності таланту майстра та масштабі його особистості, що яскраво виявилися в театрознавчій, науковій, педагогічній і громадській діяльності, а також у численних наукових, літературних і методичних працях.
Валерій Айзенштадт був свідком і безпосереднім учасником багатьох важливих театральних подій, брав участь у численних наукових конференціях і мистецьких фестивалях, став своєрідним літописцем прем’єр харківських театрів – не лише професійних, а й аматорських. З ім’ям професора Айзенштадта пов’язаний розвиток аматорського театрального руху не тільки на Харківщині, а й далеко за її межами.
У 1983 році вийшла друком його наукова праця «Советский самодеятельный театр: основные этапы развития» – навчальний посібник, підготовлений у Харківському державному інституті культури. Видання набуло популярності серед театрознавців, які досліджували історію аматорського та професійного театру.
Очолюючи кафедру режисури ХДІК, де на той час готували режисерів народних і аматорських театрів, театральних студій та театрів малих форм, Валерій Ківович уважно стежив за професійною діяльністю випускників, які успішно керували творчими колективами Харкова та інших міст. Він був ініціатором проведення оглядів, конкурсів і фестивалів аматорського театрального мистецтва.

У 1987 році Валерій Айзенштадт передав керівництво кафедрою режисури Сергію Івановичу Гордєєву, а сам очолив кафедру сценічної мови, яку згодом було реорганізовано в кафедру мистецтвознавства. Ця передача керівництва стала важливим моментом спадкоємності професійних і педагогічних традицій кафедри.
У 1993 році Валерій Ківович Айзенштадт очолив журі огляду вистав театральних шкіл у межах Міжнародного театрального фестивалю «Березіль-93», що проходив у Харкові та був присвячений постаті Леся Курбаса. Засновниками фестивалю стали викладачі ХДІК Сергій Гордєєв та Ігор Борис. У фестивалі разом із професійними театрами взяли участь студенти театральних шкіл із різних країн. Вихованці Харківського державного інституту культури успішно представили свої роботи та підтвердили високий рівень підготовки на кафедрі режисури.
Валерій Ківович володів особливим педагогічним даром. Ті, хто навчався в інституті культури, пам’ятають його змістовні лекції з історії театру, глибокі аналітичні відгуки на навчальні вистави та заняття з курсу «Рецензентський практикум». Його наукова й педагогічна діяльність назавжди увійшла в історію Харківського державного інституту культури та стала важливою віхою у становленні й розвитку закладу.
На завершення круглого столу його учасники висловили щиру вдячність професору Сергію Івановичу Гордєєву за змістовну й емоційно насичену розповідь, збереження пам’яті про видатного театрознавця і педагога Валерія Ківовича Айзенштадта та багаторічну працю задля розвитку української театральної освіти.
Особливо важливо, що Сергій Гордєєв не лише продовжив започатковані його вчителем наукові та педагогічні традиції, а й творчо розвинув їх у власній професійній діяльності. Очоливши кафедру режисури після Валерія Айзенштадта, він забезпечив спадкоємність театральної школи, сприяв підготовці нових поколінь режисерів і став ініціатором визначних мистецьких проєктів. Його виступ засвідчив не лише глибоку повагу до вчителя, а й особисту відповідальність за збереження та примноження духовного, наукового й педагогічного надбання українського театру.

Програма Всеукраїнського круглого стілу «Корифеї українського театрознавства»

З 3 до 19 липня 2026 року в Миколаєві триватиме виставка «Всередині», одним із учасників якої стане Станіслав Остроус – викладач кафедри фотомистецтва та операторської майстерності Харківської державної академії культури.
Війна має багато облич. Це не лише вибухи й руйнування, а й портрет військового на скляній пластині, небо над військовим кладовищем, повсякденне життя в тилу, тимчасова кімната в чужій країні, яка поступово стає домом.
«Всередині» – виставка восьми авторів і авторок, які документують реальність війни зсередини, осмислюючи її через власний досвід, художнє бачення та фотографічну мову. Кожен із учасників представляє свій погляд на події, людські долі, втрати, пам’ять і пошук опори в умовах війни. Експозиція буде представлена в межах MYPH PHOTO FESTIVAL 2026.
У виставці беруть участь: Олексій Чарей, Дара Петрова, Марк Чегодаєв, Єлена Калініченко, Вероніка Моль, Станіслав Остроус, Олексій Чистотін і Gerd Waliszewski.
Відкриття виставки: 3 липня 2026 року о 18:00
Місце проведення: ТЦ «Портал», вул. Мала Морська, 108, 5-й поверх, м. Миколаїв
Тривалість виставки: 3–19 липня 2026 року
Проєкт реалізується за підтримки Фонду стійкості – Resilience Fund Goethe-Institut в Україні. Уже п’ятий рік поспіль програма підтримує культурні й освітні інституції та громадські організації, які демонструють виняткову стійкість в умовах повномасштабної російської агресії.

21 червня 2026 року о 16:00 відбудеться показ відеоробіт студентів факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури.
У програмі – короткометражні фільми, репортажі, відеоблоги, творчі експерименти та авторські історії, які вперше будуть представлені глядацькій аудиторії.
Після перегляду відбудуться глядацьке голосування та обговорення робіт, під час якого автори зможуть отримати відгуки й оцінки аудиторії.
Дата: 21 червня 2026 року
Час: 16:00
Місце проведення: адресу буде повідомлено зареєстрованим учасникам.
Реєстрація: за QR-кодом на афіші або за посиланням: https://forms.gle/dqwoTKTMnXqUVwrG9
Запрошуємо долучитися до перегляду, підтримати молодих авторів і стати першими глядачами їхніх нових творчих робіт!

12 червня 2026 р. у Центральній міській бібліотеці ЦБС Шевченківського району міста Харкова відбулося відкриття фотовиставки «Сороківка: 40 кроків додому» студентки факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури Дар’ї Фаррахової.
Фотовиставка є дипломним проєктом Дар’ї та присвячена селу Сороківка – місцю, яке не є рідним домом авторки, проте з яким пов’язано багато важливих моментів її дитинства, особистих спогадів і відчуття повернення.

Говорячи про задум виставки, Дар’я Фаррахова зазначає, що рішення повернутися до Сороківки було для неї глибоко особистим: «Це село потрапило під окупацію від початку повномасштабного вторгнення. І сам факт того, що воно знову перебуває під українським контролем, став каталізатором мого рішення знову туди завітати. Виставка включає 25 робіт, кожна з яких зображує життя сучасного українського села — не такого, яким ми звикли уявляти його в традиційному розумінні. Це справжня, чесна розповідь про те, що ми не завжди звикли романтизувати, але без чого, на мою думку, немає нашої ідентичності».
Через фотографію авторка звертається до теми повернення, особистої прив’язаності до місця та значення села як важливої частини української культурної ідентичності. Її роботи спонукають уважніше подивитися на те, що часто залишається поза фокусом, але формує наше відчуття дому, пам’яті та належності.

Творчим керівником дипломного проєкту є Станіслав Остороус, викладач кафедри фотомистецтва та операторської майстерності Харківської державної академії культури.
Харківська державна академія культури щиро вітає Дар’ю Фаррахову з відкриттям персональної фотовиставки та успішною реалізацією дипломного проєкту. Бажаємо студентці подальшого творчого розвитку, професійного зростання, нових мистецьких ідей і натхнення для втілення майбутніх фотопроєктів.
Фотовиставка «Сороківка: 40 кроків додому» триватиме з 12 до 22 червня у Центральній міській бібліотеці ЦБС Шевченківського району міста Харкова за адресою: м. Харків, вул. Данилевського, 34.

9 червня 2026 року у м. Берлін, у коворкінгу UA NEST, відбулися «Акторські читання», присвячені знайомству з книгою Миколи Лабінського «Лесь Курбас. Філософія театру». Спеціальним гостем заходу став професор кафедри режисури Харківської державної академії культури, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства Сергій Іванович Гордєєв.
У межах програми читань, на запрошення організаторок української театральної студії в Берліні, акторок харківських театрів Ірини Волошиної та Тетяни Каргаєвої, Сергій Гордєєв прочитав онлайн-лекцію про життя і творчість видатного режисера-реформатора українського театру Леся Курбаса, а також про одну з його найкращих учениць – народну артистку України Валентину Чистякову.

Під час виступу професор ХДАК розповів про акторську школу Леся Курбаса, його педагогічні принципи, новаторське бачення театру та значення творчої спадщини митця для розвитку української сцени. Особливу увагу Сергій Іванович приділив ідеї виховання «розумного Арлекіна», який був творчим ідеалом Курбаса. Він наголосив, що Лесь Курбас не лише навчав акторської професії, створивши систему виховання «синтетичного актора», а й допомагав кожному відкрити власний талант, зрозуміти філософію театру, яка в процесі навчання ставала філософією життя.
У своїй лекції Сергій Гордєєв також представив присутнім видання ХДАК, автором яких він є: «З книжкової колекції Леся Курбаса» та «Валентина Чистякова – легенда української сцени». Ці праці стали важливим доповненням до розмови про спадщину Курбаса, його учнів, театральну педагогіку та значення Харкова як одного з центрів українського культурного відродження.
Після виступу до професора звернулася учасниця зустрічі Галина Семенко, праправнучка поета Михайля Семенка – одного з найяскравіших представників українського футуризму, поета доби Розстріляного Відродження, творчість, якого залишила незабутній слід у літературному житті. Вона зазначила, що серед близьких друзів поета був Лесь Курбас, творчістю якого Михайль Семенко щиро захоплювався, та поцікавилася взаєминами цих двох видатних постатей української культури.

Відповідаючи на запитання, Сергій Гордєєв поділився цікавою інформацією, пов’язаною зі спогадами Володимира Володимировича Гаряєва – кандидата філософських наук, доцента, педагога ХДАК. Зокрема, він згадав матеріал Володимира Гаряєва про Михайля Семенка, опублікований у 1997 році у збірнику Харківського державного інституту культури «Лесь Курбас. Мар’ян Крушельницький. “Березіль”». У цій публікації йшлося про творчі й особисті контакти Курбаса і Семенка, їхні розмови про тогочасну літературу та український театр. Було також зазначено, що Михайль Семенко, як теоретик футуризму, поєднував у своїй творчості літературні інновації, урбаністичну тематику та експерименти з формою вірша. Його життєвий і творчий шлях, як і шлях Леся Курбаса, трагічно обірвався внаслідок сталінських репресій. Окремо прозвучало, що поет присвячував Лесю Курбасу свої вірші, що є ще одним свідченням взаємоповаги та творчого зв’язку між цими видатними представниками української культури.
На завершення учасники зустрічі висловили щиру подяку за змістовну та цікаву розповідь й за те, що ідеї театрального реформатора Леся Курбаса становляться надбанням сучасного українського мистецтва.
Захід став важливою подією, що засвідчила актуальність творчої спадщини Леся Курбаса для сучасного українського мистецтва та вкотре підкреслила значущість науково-творчої діяльності представників Харківської державної академії культури у популяризації української культури в міжнародному просторі.
Харківська державна академія культури пишається тим, що її науково-педагогічні працівники активно долучаються до популяризації української культури в міжнародному просторі. Багаторічна праця Сергія Гордєєва, його дослідження історії українського театру, увага до творчої спадщини Леся Курбаса, Валентини Чистякової та інших видатних постатей національної сцени є важливим внеском у збереження й осмислення української мистецької пам’яті. Захід у Берліні став ще одним підтвердженням того, що слово українського науковця, педагога і митця є затребуваним, почутим і важливим далеко за межами України.

Щиро вітаємо Анну Марченко та Анну Пазич, студенток Харківської державної академії культури, з отриманням Диплома лауреатів І ступеня на Міжнародному творчому проєкті-конкурсі «Pražská Symfonie», що відбувся у Празі (Чеська Республіка).
Високу відзнаку учасниці здобули за виконання уривку з психологічної драми Генріка Ібсена «Гедда Габлер»(діалог Гедди і Теа) у номінації «Театральне мистецтво».
Викладачі курсу Лебедь Андрій Сергійович та Проскурякова Олександра Вячеславівна.
Бажаємо талановитим артисткам подальших творчих звершень, натхнення, яскравих ролей та нових перемог на міжнародній сцені! Нехай цей успіх стане ще одним кроком до великих професійних досягнень та визнання.
Пишаємося вашими здобутками та бажаємо невичерпної енергії для підкорення нових творчих вершин!

У Берліні відбулася презентація книги, присвяченої одному з наймасштабніших міжнародних проєктів сучасного мистецтва в Україні воєнного часу – виставці «Відчуття безпеки», що проходила у харківському ЄрміловЦентрі, а також міжнародній програмі «Мости солідарності», яка супроводжувала цей проєкт.
Особливо важливо, що однією з ключових учасниць і співкураторок проєкту є Марина Конєва – викладачка кафедри мистецтвознавства Харківської державної академії культури, мистецька менеджерка фундації Grynyov Art Collection. Саме Марина Конєва запропонувала назву та концептуальну тему проєкту – «Відчуття безпеки», яка в умовах воєнного Харкова набула особливого символічного й гуманістичного звучання.
Проєкт «Відчуття безпеки» тривав у Харкові з серпня до листопада 2024 року. У місті, яке щоденно живе в умовах небезпеки та воєнних викликів, було представлено роботи 31 художниці та художника з 11 країн. Виставка стала не лише мистецькою подією, а й важливим свідченням життєстійкості Харкова, його культурної спільноти та здатності українського мистецтва залишатися частиною міжнародного культурного діалогу навіть під час війни.
Паралельно з харківською виставкою у різних містах Європи відбувалася програма «Мости солідарності». Виставки, дискусії, перформанси, відеопокази та інші мистецькі акції проходили в культурних інституціях, університетах і громадських просторах Німеччини, Австрії, Швеції, Польщі, Грузії, Болгарії та Нідерландів. Ці події транслювалися до ЄрміловЦентру, створюючи живий простір міжнародної взаємодії та підтримки.
Міжнародний кураторський колектив проєкту, до складу якого увійшли Марина Конєва, Олександр Комаров, Тетяна Кочубінська, Максим Тимінько та Антоніна Стебур, було висунуто на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Проєкт увійшов до короткого списку номінантів. У 2026 році «Відчуття безпеки» також було відзначено House of Europe Award у номінації «Найкраща міжнародна культурна співпраця».
Видання книги англійською та українською мовами у німецькому видавництві Distanz стало важливим етапом міжнародного представлення українського мистецького досвіду. Це не лише документування виставкового проєкту, а й спосіб розповісти світові про Харків як місто культури, стійкості, взаємопідтримки та творчої присутності.
На берлінській презентації Марина Конєва розповідала про те, як стан війни змінив функції культурних інституцій, якою є роль мережевих зв’язків і взаємопідтримки культурної спільноти України. «Бути самому дієвим, допомагати комусь виявилося способом відчувати себе в безпеці. Мистецька інфраструктура турботи працює», – наголосила вона.
Для Харківської державної академії культури участь Марини Конєвої у такому масштабному міжнародному проєкті є важливим свідченням високого професійного рівня викладачів Академії, їхньої активної присутності в сучасному мистецькому процесі та внеску у розвиток української культури в міжнародному контексті.
ХДАК пишається здобутками своєї викладачки та вітає Марину Конєву з міжнародним представленням проєкту, який засвідчує силу українського мистецтва, здатність культури об’єднувати людей і підтримувати відчуття людяності навіть у найскладніші часи.
Джерело: матеріал підготовлено за авторською статтею Костянтина Дорошенка для RFI «Мистецька інфраструктура турботи працює»: книгу про сміливу міжнародну виставку в Харкові «Відчуття безпеки» представили у Берліні. Опубліковано 10 червня 2026 року.
Дивись також

3 червня 2026 року у Галереї мистецтв Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка відбулося відкриття виставкового проєкту «Відбитки наших згадок», створеного у співпраці музею та родини колекціонерів Гриньових.
Для Харківської державної академії культури ця подія має особливе значення, адже до реалізації проєкту долучилися представники академічної спільноти ХДАК. Кураторкою виставки стала Марина Конєва, викладачка кафедри мистецтвознавства Академії.
Серед учасників виставки – Станіслав Остроус, викладач кафедри фотомистецтва та операторської майстерності Харківської державної академії культури. Його фотографічні твори є частиною експозиції, що досліджує взаємозв’язок особистої та колективної пам’яті, образів минулого й сучасного досвіду.
Також у виставковому проєкті представлено роботи Сергія Мельниченка – випускника факультету аудіовізуального мистецтва ХДАК, відомого українського фотографа, чия творчість активно репрезентує українське фотомистецтво в національному та міжнародному культурному просторі.

Концепція проєкту «Відбитки наших згадок»
(авторський текст)

Проєкт «Відбитки наших згадок» – це спроба поглянути на пам’ять як у простір, де особисте й колективне існують одночасно, нашаровуються, стираються і знову проступають крізь час, ніби старі візерунки на стінах давно покинутого будинку.
Це вже шоста виставка, створена у співпраці Полтавського художнього музею ім. Миколи Ярошенка та родини колекціонерів Гриньових. Вона продовжує спільну лінію проєктів, присвячених осмисленню української культури, пам’яті та досвіду через мову мистецтва.
«Відбитки наших згадок» – це своєрідний колаж спогадів, емоцій і образів, у якому інтимне переплітається з історичним. Пам’ять у цьому проєкті постає не як чіткий архів фактів, а як крихка і рухлива матерія: уривки дитячих вражень, знайомі орнаменти шпалер, запах старої квартири, голоси рідних, відчуття першого кохання, сімейні фотографії, фрагменти особистих святкувань чи радянських демонстрацій. Частина цих образів належить особистому досвіду, решта – нав’язана колективними сценаріями та ідеологічними конструкціями минулого. Вони виникають і зникають, ніби міражі, залишаючи по собі лише нечіткі контури, відбитки, тіні пережитого.
Століттями українська ідентичність формувалася в умовах зовнішнього тиску. Імперська та радянська системи не лише переписували історію, вони проникали у повсякденність, формували мову, побут, символи, моделі пам’яті та уявлення про самих себе. Ці наративи закарбовувалися в родинних історіях, у міському просторі, у ритуалах і навіть у найінтимніших спогадах дитинства. Саме тому пам’ять часто нагадує стару поверхню, крізь яку проступають сліди попередніх шарів – стерті, але не зниклі остаточно.
Сьогодні, у час нових історичних потрясінь, війни, окупації та руйнацій, українці переживають болісний процес переосмислення власного минулого. Разом із фізичним знищенням будинків, міст і звичних ландшафтів зникають матеріальні носії пам’яті: старі квартири, речі, сімейні архіви, ті самі візерунки на шпалерах, які десятиліттями були фоном нашого життя. Проте навіть зруйновані, вони далі існують у людській свідомості. Вони живі, поки живі ми.
Виставка стає простором для чесної розмови про деколонізацію пам’яті, про спробу очистити власну свідомість від імперських міфів, не втрачаючи крихкий людський вимір минулого. Це роздуми про те, як колективні травми впливають на особистість, як досвід поколінь продовжує жити в наших реакціях, страхах і спогадах.
«Відбитки наших згадок» – це не лише виставка про минуле. Це простір про пам’ять як форму спротиву забуттю. Про образи, які проступають навіть після руйнації. Про сліди людей, місць і почуттів, що залишаються з нами назавжди.

Кураторка проекту Марина Конєва

Участь викладачів і випускника Харківської державної академії культури у виставковому проєкті «Відбитки наших згадок» засвідчує активну присутність Академії в сучасному мистецькому процесі та вагомий внесок її представників у розвиток українського візуального мистецтва, кураторських практик і культурного діалогу.
Фото: офіційна сторінка Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка / Галереї мистецтв у Facebook:
https://www.facebook.com/Yarartgalerypoltava
Виставка працює у Галереї мистецтв Полтавського художнього музею імені Миколи Ярошенка
Адреса: м. Полтава, вул. Європейська, 5
Режим роботи: середа–неділя, 10:00–17:00.

10–12 червня 2026 року в місті Тарту (Естонія) проходить X Міжнародна конференція з досліджень Східної Європи та Євразії (Tartu Conference on East European and Eurasian Studies), організована Університетом Тарту.
У роботі конференції бере участь команда українсько-латвійського наукового проєкту «Війна в об’єктиві нових медіа: методи документування та виклики постцифрової епохи», який реалізується за підтримки Міністерства освіти і науки України в межах двостороннього співробітництва між Україною та Латвійською Республікою.
До складу української дослідницької команди входять викладачки Харківської державної академії культури Юлія Коваленко, Наталія Коржик та Юлія Літинська. Партнером проєкту з латвійської сторони є Латвійська академія культури та дослідниці Майя Спуриня та Ева Мархилевича.

На конференції результати дослідження представляє доцент, кандидат мистецтвознавства, викладач кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій Юлія Коваленко.
У програму конференції включено доповідь «War in the Lens of New Media: Cultural Practices and Digital Documentation of the Ukrainian War», підготовлену авторським колективом проєкту. Доповідь присвячена дослідженню нових медіа як інструментів цифрового документування російсько-української війни та аналізу сучасних культурних практик, що формуються в соціальних мережах під впливом воєнних подій.
У центрі уваги дослідницької групи — візуальний, аудіовізуальний і мультимодальний контент, створений цивільними громадянами, журналістами, волонтерами та представниками культурного сектору на платформах Telegram, Instagram, TikTok і YouTube. Дослідження розглядає роль нових медіа у формуванні культурної пам’яті, суспільної стійкості та цифрових архівів війни.
Участь у конференції є важливим етапом міжнародної апробації результатів проєкту та сприяє поширенню результатів українських досліджень у міжнародному академічному середовищі.

Студентки 2 курсу освітньої програми «Кінотелережисура» факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури Анастасія Кузняна та Ніна Крикля стали фіналістками Всеукраїнського підліткового кінофестивалю «Cine Unity».
Показ робіт фіналістів та оголошення результатів фестивалю відбулися 8 червня 2026 року в просторі Молодіжного банку ініціатив фонду «Толока» в місті Харків.

Участь студенток ХДАК у фіналі всеукраїнського кінофестивалю є важливим творчим досягненням та свідченням їхньої активної професійної самореалізації у сфері аудіовізуального мистецтва. Такі проєкти дають молодим митцям можливість презентувати власне бачення, розвивати режисерські навички, працювати з актуальними темами та долучатися до сучасного українського кінопроцесу.
Щиро вітаємо Анастасію Кузняну та Ніну Криклю з виходом до фіналу фестивалю та бажаємо подальших творчих успіхів, натхнення, нових кіноідей і професійних перемог!

Напередодні Дня журналіста начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зустрівся з представниками медійної спільноти Харківщини. У заході взяли участь понад 60 провідних фахівців галузі.
З нагоди професійного свята представників медіа було відзначено Почесними грамотами Харківської обласної державної адміністрації. Цьогорічна подія має особливе значення, адже відбувається у рік 75-річчя заснування першого телебачення в Україні у місті Харкові.
Серед нагороджених – доцента кафедри кінотелережисури та сценарної майстерності Харківської державної академії культури, кандидатка мистецтвознавства Наталія Черкасова.

Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації Наталію Черкасову нагороджено за вагомий внесок у забезпечення функціонування сфери зв’язку та телекомунікацій, високий професіоналізм, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 75-річчя заснування першого телебачення в Україні у місті Харкові.
Наталія Черкасова багато років здійснює активну наукову, творчу та педагогічну діяльність, досліджує історію та розвиток українського телебачення, бере участь у професійних медійних ініціативах і передає свій багатий досвід студентам. Її діяльність сприяє підготовці висококваліфікованих фахівців для сфери кіно, телебачення та медіакомунікацій.
Щиро вітаємо Наталію Олександрівну з почесною відзнакою та бажаємо міцного здоров’я, творчого натхнення, нових професійних досягнень і подальших успіхів у науково-педагогічній діяльності.
Харківська державна академія культури пишається своїми викладачами, які своєю працею зміцнюють освітній, науковий та культурний потенціал України.

Студентка 2 курсу освітньої програми «Фотомистецтво та відеографія» Харківської державної академії культури Марина Колєснікова здобула перемогу у Конкурсі електронних інформаційних постерів з тематики протидії торгівлі людьми.
Конкурс було проведено за сприяння Департаменту освіти і науки Харківської обласної військової адміністрації спільно із соціальними партнерами. Його метою стало привернення уваги до проблеми торгівлі людьми, підвищення обізнаності щодо ризиків, які особливо загострилися в умовах війни, а також поширення інформації про способи захисту та безпечної поведінки.
Переможний постер Марини Колєснікової вирізняється сильним візуальним образом та влучним соціальним посилом. У роботі використано символічне зображення людських ніг із нанесеним штрих-кодом, що акцентує увагу на неприпустимості перетворення людини на товар. Головний меседж постера – «Людина – не товар. У тебе немає ціни!». Постер містить практичні поради щодо безпечного працевлаштування, збереження документів та підтримання зв’язку з рідними.

Вітаємо Марину Колєснікову з вагомим досягненням та бажаємо подальших творчих успіхів, нових професійних звершень і перемог у конкурсах та мистецьких проєктах!
Пишаємося успіхами наших студентів, які засобами візуального мистецтва порушують важливі суспільні проблеми та сприяють формуванню відповідального громадянського суспільства.

З 4 по 31 травня 2026 року на базі Харківської державної академії культури проходив VІ Міжнародний двотуровий фестиваль-конкурс мистецтв «Нас єднає Україна - 2026» (online-формат) під керівництвом Заслуженої артистки України, завідувачки кафедри музично-драматичного театру Харківської державної академії культури, доцентки Людмили Кудрич.

Журі від Харківської державної академії культури:
Світлана Манько – кандидатка мистецтвознавства, доцентка, завідувачка кафедри естрадного та народного співу Харківської державної академії культури;
Людмила Кудрич – Заслужена артистка України, доцентка, завідувачка кафедри музично-драматичного театру Харківської державної академії культури
Номінації: вокал, інструментальне мистецтво, хореографія, оригінальний жанр, інструментальне мистецтво, образотворче та декоративно-прикладне мистецтво.

Із виступами конкурсантів можна ознайомитися за посиланням: https://www.youtube.com/@НасєднаєУкраїна-2026

Завершився ІІ Всеукраїнський конкурс аудіовізуального мистецтва «КРИЛА» – творчий проєкт, який об’єднав талановитих дітей та молодь з усіх куточків України. Цьогоріч на конкурс надійшло понад 150 робіт від юних авторів віком від 8 до 21 року, які представили власне бачення сучасного аудіовізуального мистецтва у різних жанрах і форматах.
Учасники змагалися у номінаціях: краща відеоробота, ігрова та неігрова відеоробота, анімаційна робота, краща режисура, кращий сценарій, краща соціальна реклама та кращий блогер. Конкурсні роботи оцінювало журі, до складу якого увійшли викладачі, медійники та фахівці у сфері аудіовізуального мистецтва.
«Цьогорічний конкурс приємно вразив різноманіттям тем і високим рівнем виконання робіт. Особливо цінно, що учасники не бояться експериментувати та шукати власну творчу мову», – зазначила ініціаторка конкурсу, завідувачка кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій ХДАК Юлія Літинська.
Конкурс вкотре підтвердив високий рівень творчого потенціалу української молоді. У своїх роботах учасники порушували актуальні суспільні теми, розповідали власні історії, експериментували з жанрами та демонстрували майстерність у створенні відеоконтенту.
Організаторами конкурсу виступили кафедра аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій Харківської державної академії культури спільно з ГО «Ініціативна кіногрупа «Широкий формат». Захід проходив у дистанційному форматі, що дало змогу долучитися до нього учасникам з різних регіонів країни.
«Оцінювати конкурсні роботи було непросто, адже багато з них вирізнялися оригінальністю та професійним підходом. Приємно бачити, як молодь опановує сучасні інструменти створення аудіовізуального контенту», – наголосила Юлія Коваленко, доцент кафедри аудіовізуальних медіа та медіакомунікацій ХДАК.
Конкурс «КРИЛА» вже вдруге стає платформою для творчого самовираження молодих митців, відкриває нові імена та підтримує розвиток майбутніх режисерів, сценаристів, операторів, аніматорів і контент-мейкерів.
«Ми побачили багато щирих історій, які змушують замислитися та викликають емоції. Такі проєкти демонструють, що в Україні зростає нове покоління талановитих авторів, небайдужих до країни та її майбутнього», – підкреслив голова журі конкурсу, президент ГО «Конгрес самоврядування України» Сергій Чернов.
Щиро дякуємо керівникам творчих студій, гуртків, медіапроєктів, викладачам і наставникам, які допомагають молоді розкривати свій талант, підтримують перші творчі кроки та надихають на нові звершення.
Бажаємо всім учасникам невичерпного натхнення, сміливих ідей, професійного зростання та нових яскравих перемог. Нехай кожна ваша робота знаходить свого глядача, а творчість відкриває нові можливості для самореалізації. До зустрічі на ІІІ Всеукраїнському конкурсі аудіовізуального мистецтва «КРИЛА»-2027!

Лист нагород конкурсу-премії "Крила"

Щиро вітаємо здобувачів факультетів сценічного мистецтва та аудіовізульного мистецтва з успішним проходженням програми менторства "Abakanowych Fellowship & Mentorship Programme", а саме:
Вероніку Польовик
Марину Кадуріну
Маргариту Фаль
Олександру Затулу
Наталію Буренко
Михайла Аркатова

Факультет хореографічного мистецтва запрошує на комплексний кваліфікаційний іспит за спеціальності здобувачів вищої освіти першого (бакалаврського) рівня денної форми навчання.
Комплексний кваліфікаційний іспит зі спеціальності відбудеться в режимі онлайн з дотриманням безпекової вимог.
Початок 16-18 червня 2026 р. з 9:00.
Покликання: https://meet.google.com/eoe-oreb-bds

Здобувачка першого курсу магістратури Харківської державної академії культури Наталія Калініна (фах «Естрадний спів», клас доцентки кафедри естрадного та народного співу, кандидатки мистецтвознавства Тамари Теслер) стала лауреаткою районного етапу міського конкурсу «Молода людина року – 2026» у номінації «Культура та мистецтво».
Щорічно за ініціативи Харківського міського голови Ігоря Терехова з метою підтримки обдарованої та талановитої молоді, яка досягає вагомих успіхів у різних сферах суспільного життя, проводиться міський конкурс «Молода людина року». У Шевченківському районі міста Харкова відбулася урочиста церемонія нагородження призерів районного етапу конкурсу 2026 року. Нагороди найкращим представникам молоді вручили голова Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради Володимир Котковський та директор Департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту Харківської міської ради Олександр Власенко.

Відповідно до диплома лауреата, Наталія Калініна була відзначена за вагомі досягнення у сфері культури та мистецтва, активну творчу діяльність і високий рівень професійної майстерності. Отримана нагорода є свідченням її наполегливої праці, таланту та активної участі в культурно-мистецькому житті Харкова.
Колектив Харківської державної академії культури щиро вітає Наталію Калініну з почесною відзнакою та бажає подальших творчих звершень, нових мистецьких перемог, натхнення і успішної реалізації професійних та творчих проєктів!
Пишаємося досягненнями наших здобувачів та бажаємо нових перемог на шляху до професійного зростання!

Фото та інформація: офіційна сторінка Адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради у Facebook

2 червня 2026 року в Люботинській публічній бібліотеці відкрилася персональна фотовиставка «Дитинство?» викладачки кафедри фотомистецтва та операторської майстерності, заступниці декана факультету аудіовізуального мистецтва Харківської державної академії культури Діани Стрижак.
Виставка присвячена Дню вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України, та порушує тему трансформації дитячого досвіду в умовах повномасштабної війни.

В основі проєкту — символічні образи дитячих малюнків, які стають мовою дитини для осмислення переживань, страхів і спогадів, що часто не піддаються словесному опису.
Проєкт досліджує, як війна змінює уявлення про безпеку, дім і майбутнє, а також залишає слід у пам’яті покоління дітей, чиє дорослішання відбувається в умовах постійної небезпеки, втрат і невизначеності.

Виставка триватиме до 10 червня 2026 року в приміщенні Люботинської публічної бібліотеки.

Нещодавно, на кафедрі майстерності актора було проведено науково-практичний семінар на честь 100-річчя перебування театру «Березіль» у місті Харкові. На честь цієї дати на семінарі прозвучали слова подяки режисерам, акторам та працівникам театру, виступаючі доторкнулися до історії та продемонстрували презентації з кадрами з вистав та обличчями провідних акторів. Захід було проведено заслуженим діячем мистецтв України Борисом Ігорем Олександровичем. На заході виступали: Ралітна Єлизавета, Діана Кондратова, Юлія Шевченко та Ніка Хворостенко.

Питання оздоровлення та відпочинку дітей залишається одним із важливих напрямів державної підтримки сімей, особливо в умовах воєнного стану та необхідності відновлення фізичного й психологічного здоров’я дітей.
У 2026 році діти, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, можуть отримати послуги з оздоровлення та відпочинку за кошти державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 259.
Документом визначено механізм надання та оплати послуг з оздоровлення та відпочинку дітей віком від 7 до 18 років у дитячих закладах, включених до Державного реєстру майнових об’єктів оздоровлення та відпочинку дітей.
Послуги надаються окремим категоріям дітей, визначеним пунктом 2 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2026 року № 259, які потребують особливої соціальної уваги, підтримки та відновлення фізичного, психологічного й ментального здоров’я з урахуванням наслідків збройної агресії російської федерації проти України. Зокрема, право на оздоровлення та відпочинок мають діти військовослужбовців Збройних Сил України, ДПСУ, Національної гвардії, ДСНС, поліцейських, діти загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, діти ветеранів війни, діти внутрішньо переміщених осіб, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, а також інші діти, які потребують особливої соціальної підтримки.
Послугою можна скористатися один раз на рік за умови, що дитина у поточному році не отримувала путівку за кошти державного чи місцевого бюджету, звернувшись за місцем задекларованого або фактичного проживання (для ВПО).
Повний перелік необхідних документів визначений пунктом 14 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 25.02.2026 року № 259.
Батьки (законні представники) дитини самостійно обирають дитячий заклад оздоровлення та відпочинку з офіційного переліку закладів, які уклали відповідні договори з Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю.
Батьки не беруть участі в оплаті – кошти перераховуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю безпосередньо закладу оздоровлення.
Для отримання довідки про підтвердження можливості отримання дитиною послуг з оздоровлення та відпочинку дітей можна звертатися до виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. В м. Харкові реєстр охочих оздоровитися веде Департамент у справах сімї, молоді та спорту Харківської міської ради.

Ознайомитись з повною інформацією про оздоровлення дітей влітку 2026 р.можна на сайті Фонду соціального захисту інвалідів за посиланням:
https://www.ispf.gov.ua/diyalnist/realizaciya-pilotnih-proektiv-shchodo-zakupivli-socposlug/posluga-z-ozdorovlennya-ta-vidpochinku-ditej2026

Також надаємо дані про вартість дитячої санаторно-курортної путівки (в разі відпочинку дітей разом з дорослими) у профспілковому санаторії «Горинь» (смт. Степань, Рівненської області):
для дітей віком до 4-х років – безкоштовно,
для дітей віком від 4-х до 18-ти років – 720 грн/добу.
Вартість однієї путівки для дорослого (з урахуванням знижки для членів Профспілки працівників культури України), як зазначено в інформації від 01.05.2026 року – 980 грн. на добу.
Від ДП «Санаторій «Моршинкурорт» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» (м. Моршин Стрийського району Львівської області) надійшло запрошення на оздоровлення та лікування членів Профспілки та їхніх родин за спеціальною програмою «Оздоровлення дітей та дорослих».
Санаторій має багаторічний досвід у лікуванні захворювань органів травлення, печінки, жовчовивідних шляхів, підшлункової залози та порушень обміну речовин.
У вартість путівки входить:
проживання у корпусах «Дністер» або «Лаванда»;
триразове харчування;
консультації лікарів;
діагностичні обстеження;
лікувально-оздоровчі процедури за призначенням лікаря;
питне лікування мінеральною водою Моршина;
культурно-розважальна програма та дозвілля.
Умови програми:
бронювання від 7 днів;
діти від 5 до 17 років, діти до 4 років проживають безоплатно без окремого місця.
Вартість до 30.06.2026 р.
дорослий — 1380 грн/доба
дитина (5–17 років) на основному місці — 1200 грн/доба
дитина (5–17 років) на додатковому місці — 1000 грн/доба.
Вартість з 01.07 по 31.10.2026 р.
дорослий — 1660 грн/доба
дитина (5–17 років) на основному місці — 1380 грн/доба
дитина (5–17 років) на додатковому місці — 1150 грн/доба.

У межах Національного тижня безбар’єрності працівники Харківської державної академії культури долучилися до проходження серії освітніх курсів на платформі Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» – ініціативи першої леді України Олени Зеленської.
Навчання спрямоване на формування безбар’єрного освітнього середовища, розвиток навичок ефективної комунікації, психологічної стійкості, травмоінформованого підходу та якісної підтримки різних категорій населення, зокрема ветеранів і ветеранок війни.
Підвищення кваліфікації успішно пройшли:
Каріна Попова-Коряк – відповідальна особа з питань безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я в Харківській державній академії культури, помічник проректора з виховної роботи. Вона завершила курси:
• «Профілактика ризикованої поведінки серед молоді»;
• «Травмоінформований підхід»;
• «Базові навички спілкування для надавачів психосоціальної підтримки».
Наталія Цигановська, старший викладач кафедри сучасної хореографії та спортивно-оздоровчих технологій ХДАК, пройшла навчання за курсами:
• «Базові навички спілкування для надавачів психосоціальної підтримки»;
• «Практичні інструменти роботи з ветеранами та ветеранками війни»;
• «Законодавство у сфері психічного здоров’я: навігатор для фахівця».
В’ячеслав Гончар, старший викладач кафедри сучасної хореографії та спортивно-оздоровчих технологій ХДАК, успішно завершив курс «Профілактика ризикованої поведінки серед молоді».
Дмитро Батулін, старший викладач кафедри сучасної хореографії та спортивно-оздоровчих технологій ХДАК, пройшов навчання за курсом «Профілактика вигорання: розвиток психологічної стійкості на робочому місці».
Отримані знання сприятимуть подальшому розвитку в Академії принципів безбар’єрності, психологічної безпеки та інклюзивності, а також вдосконаленню роботи зі студентською молоддю, ветеранами та іншими учасниками освітнього процесу.
Харківська державна академія культури послідовно підтримує державну політику у сфері створення безбар’єрного середовища та впроваджує сучасні підходи до забезпечення рівних можливостей, ментального благополуччя й соціальної підтримки для всіх членів академічної спільноти.