
15–17 жовтня 2025 року у Женеві (Швейцарія) відбувся ELIA Leadership Symposium 2025, організований Європейською лігою інститутів мистецтв (ELIA) на базі Женевської вищої школи мистецтв і дизайну HEAD – Genève (HES-SO).
Темою цьогорічного симпозіуму стала «The Power of Many» — «Сила багатьох», яка фокусувалася на питанні: як мистецькі інституції можуть розкрити трансформаційну силу колективного інтелекту та спільних дій у часи глобальних викликів.

У події взяли участь понад більше 200 керівників закладів мистецької освіти, дослідників, економістів, футурологів, арт-терапевтів й митців і стратегів із різних країн світу. ХДАК на форумі представляла в.о. ректора Харківської державної академії культури, доктор мистецтвознавства, доцент Наталія Рябуха, яка долучилася до дискусій про стійкість, інноваційне управління та роль культури у подоланні криз в умовах війни.
Протягом трьох днів учасники симпозіуму досліджували, як спільні знання, досвід і людська взаємодія можуть допомогти освітнім і культурним інституціям долати складні соціальні та політичні виклики.
Ключові питання дискусій охоплювали теми:
• як мистецька освіта може стати каталізатором суспільних змін;
• які навички потрібні для лідерства в епоху невизначеності;
• що робити, коли звичні системи управління більше не працюють;
• як створювати культуру довіри, турботи й солідарності у творчих колективах.
Особливою увагою користувалися приклади трансформаційних стратегій управління — від демократичних моделей прийняття рішень до інтеграції принципів інклюзивного врядування в мистецьких академіях.

День перший: єдність і сила мистецької спільноти
Перший день симпозіуму розпочався з емоційно насиченої події, що задала тон усьому подальшому обговоренню — перформансу “H2O – POWER!”, створеного студенткою факультету візуального мистецтва HEAD – Genève Прією Марою Ланфранкі (Priya Mara Lanfranchi).
Це був не просто художній акт, а метафора колективної енергії, що рухає сучасну мистецьку спільноту. Вода — як джерело життя, сила очищення та взаємопов’язана субстанція — стала символом спільного пульсу людства, його здатності відгукуватися, підтримувати й змінювати світ через співдію. Перформанс поєднав пластику руху, відеопроекції й звукові ландшафти, створюючи відчуття гармонії між стихією природи й людською творчістю. Цей художній вступ став потужним нагадуванням про те, що лідерство в мистецтві починається не з контролю, а з чутливості — до ритму світу, до енергії іншого, до сили об’єднаних дій.

Після перформансу прозвучала відкриваюча лекція “Power With: A Wake-Up Call”, яку виголосила директорка Geneva Graduate Institute, Марі-Лор Салль (Marie-Laure Salles). У своєму виступі вона закликала мистецьких керівників переосмислити саме поняття влади — не як «влада над», а як «влада разом». Вона наголосила, що в часи глобальної турбулентності, воєн і цифрових трансформацій саме мистецькі заклади покликані відновлювати баланс у суспільстві, бути простором довіри, діалогу та емпатії. «Мистецтво — це не втеча від реальності, а її глибше проживання. Лише через чутливість до іншого ми здатні будувати майбутнє, що тримається не на страху, а на співпричетності», — зазначила вона.
Таким чином, перший день симпозіуму відкрився двома потужними посланнями: мистецтво як енергія життя і лідерство як спільна дія, які стали наскрізною темою для всіх подальших сесій і дискусій.
Далі відбулися практичні сесії — від воркшопів з психологічної підтримки викладачів і студентів до дискусій про вплив політичних контекстів на академічну автономію. Після пленарних виступів учасники симпозіуму продовжили роботу у тематичних секціях, кожна з яких пропонувала унікальний погляд на сучасні виклики мистецької освіти.

Однією з ключових дискусій стала «The Cost of Cuts in Higher Arts Education» — кейс-дослідження під керівництвом Жоржа Аддора (Georges Addor), присвячене проблемі скорочення фінансування мистецьких навчальних закладів. Обговорення торкнулося того, як такі скорочення впливають на академічну свободу, доступність освіти й психологічний стан творчих спільнот, а також як шукати альтернативні шляхи сталого розвитку.
Не менш актуальною була сесія «Challenges in National Political Contexts», модератор — Petit Cube. Учасники ділилися досвідом роботи в умовах політичних змін і криз, зокрема й з країн, де мистецтво стало частиною суспільного спротиву.

У центрі уваги — питання етичної відповідальності керівників мистецьких установ і здатність інституцій залишатися незалежними, не втрачаючи зв’язку з громадою.
Практичний вимір отримала тема психічного здоров’я у воркшопі «Meisner Technique for Mental Health and Development». Через акторські техніки учасники досліджували зв’язок між творчим самовираженням і відновленням внутрішньої рівноваги, відкриваючи для себе мистецтво як інструмент терапії та самопізнання.

Особливе враження справив майстер-клас «Be Part of Something Bigger: Archery as a Blueprint for Leadership and Collective Intelligence», де стрільба з лука стала метафорою точності, концентрації та взаємної довіри — як у справжньому колективі. Влучання в ціль тут символізувало не індивідуальну перемогу, а гармонію спільної дії.
Відкрита сесія «Are We Alone?», що відбулася в Design Room, надала простір для вільної розмови про відчуття ізоляції, виклики академічної самотності та пошук нових моделей підтримки в університетських середовищах.

День завершився натхненною розмовою «In Conversation With», у якій взяли участь Роні Браун, фахівчиня з вищої мистецької освіти (Велика Британія), та Венка Пурушотаман, проректор університету LASALLE | University of the Arts Singapore. Спікери обговорювали, як змінюється саме поняття лідерства у XXI столітті: від авторитарної моделі — до колективної та емпатичної. Як зазначив Венка Пурушотаман, «керувати — це не означає стояти попереду, це означає створювати простір, у якому інші можуть розквітнути». Ця розмова стала емоційним завершенням насиченого дня, що поєднав у собі рефлексію, практику й натхнення — три ключові складові лідерства у мистецькій освіті.
У межах візиту до Geneva University of Art and Design (HEAD – Genève, HES-SO) під час ELIA Leadership Symposium було представлено низку факультетів, які формують цілісну екосистему сучасної художньої та дизайнерської освіти. Згідно з офіційною програмою симпозіуму, учасники мали можливість відвідати департаменти візуальної комунікації, просторового дизайну та інтер’єрної архітектури (Building H), а також факультети образотворчого мистецтва й кіно (Building H) і дизайну моди, ювелірного та аксесуарного дизайну, включно з кафедрою годинникового дизайну (Building D).

HEAD – Genève справила потужне враження рівнем технічного оснащення та архітектурною концепцією навчального простору. Кампус об’єднує будівлі H, E, A та D, які спроектовано як відкриті креативні лабораторії. У навчальних майстернях студенти працюють із новітніми технологіями відео- та саунд-продакшену, 3D-моделювання, цифрового дизайну й анімації, а також із традиційними художніми техніками. Ця поєднаність технологій і мистецтва підкреслює гуманістичний підхід HEAD — розвиток особистості через експеримент, співпрацю й креативну свободу.
Особливо вражає інтеграція мистецтва, дизайну та нових медіа у єдину систему. Кожен факультет функціонує не як ізольований підрозділ, а як частина спільної освітньо-дослідницької мережі. Таке середовище дає студентам можливість реалізовувати міждисциплінарні проєкти — від документального кіно до арт-об’єктів і просторових інсталяцій.
Відвідування університету HEAD стало не лише знайомством із інфраструктурою, а й досвідом європейського бачення мистецької освіти, де інновації, комфорт і креативність утворюють спільний простір розвитку сучасного митця.

День другий: інклюзивне лідерство і діалог культур
Другий день симпозіуму присвячувався темі «Leading through the Collective» — мистецтву керувати спільнотою через залучення, діалог і емпатію.
Учасники обговорювали питання лідерства жінок у мистецьких інституціях, етичної взаємодії та культурної медіації.
Відбулися панельні дискусії за участю:
• Карін Айєле Дюран, директорки Музею етнографії Женеви;
• Лоренс Рассель, директорки Ecole de Recherche Graphique (Брюссель);
• Кадіату Діалло, кураторки та культурної медіаторки.

Серед практичних сесій — воркшопи, майстеркласи, тренінги, що розкривали різні аспекти сучасного мистецького менеджменту, культурної політики й лідерства у сфері мистецтва.
Учасники мали змогу взяти участь у низці тематичних воркшопів та дискусій, серед яких:
* «Pursuing meaningful change through policy and advocacy practices» (Будуючи зміни через політику та адвокацію), модератор — Жорж Аддор (Georges Addor). Сесія була присвячена тому, як інституції мистецької освіти можуть впливати на формування культурної політики, відстоювати інтереси творчих спільнот і реалізовувати суспільно значущі зміни.
* «Unlocking creativity: Key skills for the future» (Розкриття креативності: ключові навички майбутнього) — інтерактивний воркшоп від Petit Cube, де учасники досліджували інноваційні методи розвитку креативного мислення, міждисциплінарної співпраці та емоційного інтелекту в освітньому середовищі.
* «The role of the arts in building dialogue and fostering humanitarian action» (Роль мистецтва у створенні діалогу та сприянні гуманітарним діям). Під час цієї дискусії було розглянуто потенціал мистецтва як засобу примирення, комунікації та соціальної злагоди в часи глобальних криз.
* «Wellbeing at work: The heart of success» (Добробут на робочому місці — серце успіху). Цей воркшоп зосередився на темі психологічної безпеки та добробуту викладачів і студентів, підкреслюючи важливість турботливої культури в академічних спільнотах.
* «Introduction to Orchestra Conducting as Related to Collective Intelligence for Leadership» (Диригування оркестром як метафора колективного інтелекту в лідерстві). Ця унікальна практична сесія виявила паралелі між мистецтвом диригування та командним управлінням, демонструючи, як через слухання, координацію та взаємну довіру народжується гармонійне лідерство.

День завершився візитом до провідних культурних інституцій Женеви — Музею етнографії, Центру Le Plaza та приватної колекції сучасного мистецтва Mirabaud.
День третій: культура надії та турботи
Фінальний день симпозіуму був присвячений темі «Hope as a Creative Act» — «Надія як творчий акт». Ключову лекцію прочитав Крістофер Бейлі, керівник напрямку Arts and Health у Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), який поділився баченням ролі мистецтва в оздоровленні суспільства.
Також обговорювалися питання стійкого фінансування мистецької освіти, співпраці з університетами у країнах, що переживають війни, та розвиток культур турботи в освітніх колективах.

Символічним завершенням став “Office for the Use of Mistakes and Coincidences” — художня інтервенція німецького дуету Hoernemann & Walbrodt, яка нагадала, що навіть помилки можуть стати джерелом натхнення, якщо до них ставитися з відкритістю.
Участь представників українських закладів вищої освіти у симпозіумі стала продовженням активної інтеграції України до європейського академічного простору мистецької освіти. У дискусіях представники України акцентувала на досвіді як прикладі лідерства в умовах війни — коли освітній процес не зупиняється навіть під обстрілами, а мистецтво залишається мовою життя й солідарності.

Як підкреслила пані Наталія Рябуха: «Ми показуємо, що навіть у найтемніші часи культура здатна бути світлом. Мистецтво не може зупинити війну. Алеi воно здатне зробити людину сильнішою. А значить здатною вистояти. Викладачі та студенти Харківської державної академії культури перетворили складнощі війни на унікальну можливість для творчості та єднання. Замість традиційних концертних залів підземні станції метро, укриття на паркінгах торговельних центрів, мистецькі хаби у більш безпечних районах міста. У таких умовах народилася нова форма звучання глибока, інтимна, сповнена болю й гідності. Між бетонними стінами метро, звучання музики набуває особливої енергії очищувальної, терапевтичної, життєствердної».
Під час симпозіуму в.о. ректора Наталія Рябуха передала Крістоферу Бейлі (ВООЗ) українську ляльку-мотанку — створену руками харків’ян під час тривог і обстрілів під керівництвом народної майстрині, доцентки ХДАК Юлії Соловйової. Цей символічний дарунок уособлює незламність, духовну силу й життєствердний характер української культури, що навіть у найтяжчі часи народжує красу.

Харківська державна академія культури і надалі розвиватиме співпрацю з мережею ELIA та спільнотою UAx, реалізуючи міжнародні освітні програми, артрезиденції, наукові дослідження й культурні ініціативи.
ХДАК прагне долучитися до створення європейської платформи сталого мистецького лідерства, де поєднуються професійність, етичність і людяність. ELIA Leadership Symposium 2025 підтвердив: майбутнє мистецької освіти — за взаємодією, співтворенням і людською чуйністю.
Theme: The Power of Many. Programme Wednesday 15 October