ГОЛОВНА
АБІТУРІЄНТУ
ЗДОБУВАЧУ
СТРУКТУРА
НАУКА
ЯКІСТЬ ОСВІТИ
У ХДАК відбувся Всеукраїнський круглий стіл
«Лесь Курбас і сучасна театральна освіта: педагогічні роздуми»
25 лютого 2026 року театральна спільнота України вшанувала 139-річчя від дня народження видатного реформатора українського театру Леся Курбаса. Цього дня в Харківській державній академії культури відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Лесь Курбас і сучасна театральна освіта України: педагогічні роздуми».
Ініціатором проведення заходу став заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор кафедри режисури Харківської державної академії культури Сергій Гордєєв – керівник наукової теми кафедри «Педагогічні принципи театральної школи Леся Курбаса».
Зустріч тривала понад чотири години в онлайн-форматі та об’єднала викладачів і студентів із різних театральних закладів вищої освіти України – Харківщини, Львівщини, Рівненщини та Тернопільщини. Символічно, що саме з Тернопільщини – краю, звідки походили батьки Леся Курбаса, – свого часу розпочалося формування майбутнього митця як одного з найпотужніших реформаторів українського театру.
Відкриття круглого столу почалося з вітального слова автора ідеї, організатора та модератора наукового заходу, професора Сергія Гордєєва, який звернувся до присутніх зі словами:«Я радий вітати учасників круглого столу, наших гостей, всіх, хто приєднався до нас в цей святковий день – в день народження реформатора українського театру, актора, режисера, педагога – Леся Степановича Курбаса! Мені випала честь представляти акторів, режисерів, театрознавців, які погодилися поділитися своїми роздумами про сучасний стан мистецької освіти, та фундаментальну театральну спадщину, яку залишив для нас Лесь Курбас».
Роботу круглого столу було розпочато з виступу провідного бібліографа бібліотеки ХДАК Світлани Євсеєнко. Її доповідь стала змістовним вступом до наукової дискусії та задала тематичний вектор подальших виступів, окресливши масштаб наукової й творчої роботи, присвяченої осмисленню та популяризації спадщини Леся Курбаса. У своїй доповіді Світлана Василівна окреслила масштабну наукову й творчу роботу кафедри режисури, присвячену осмисленню та популяризації спадщини Леся Курбаса. Зокрема, було згадано про організацію та проведення у Харкові міжнародного фестивалю «Березіль-93», започаткованого у 1993 році під керівництвом професора Сергія Івановича Гордєєва, а також про численні театральні заходи, наукові конференції та урочистості, що протягом багатьох років і до сьогодні проводяться на честь видатного майстра українського театру. Доповідь супроводжувалася змістовною та яскравою відеопрезентацією. Після цього учасники круглого столу мали можливість переглянути архівні відеоматеріали, присвячені фестивалю «Березіль-93», урочистому відкриттю пантеону родини Курбасів та встановленню пам’ятного знака на його честь.
Після вступної частини розпочалися виступи учасників круглого столу. Розмаїття тем і форм їх презентації – відео- та фотопрезентації, майстер-класи, демонстрація архівних матеріалів – перетворили захід не лише на відкриту платформу для глибоких педагогічних роздумів професіоналів, а й на простір народження нових концептуальних ідей у театральній педагогіці. Водночас круглий стіл став своєрідною школою професійного зростання для студентської спільноти – майбутніх акторів, режисерів, діячів культури та мистецтва, які долучилися до заходу як почесні гості.
Ключовими питаннями наукової дискусії стали мистецька й педагогічна спадщина Леся Курбаса, проблеми сучасного сценічного мистецтва та розвиток театральної освіти в Україні.
Осмислення ідей Курбаса в контексті сучасних мистецьких практик було представлено у доповіді «Ідеї Л. Курбаса в дзеркалі сучасних мистецьких практик» Зої Алфьорової – докторки мистецтвознавства, професорки, завідувачки кафедри методології кроскультурних практик Харківської державної академії дизайну і мистецтв, члена Східного науково-мистецького центру Національної академії мистецтв України.
Глибокий аналіз педагогічної спадщини митця було представлено у доповіді «Педагогічні відкриття Леся Курбаса в роздумах сьогодення» В’ячеслава Хім’яка – провідного майстра сцени Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Шевченка, народного артиста України, лауреата премії імені Леся Курбаса, професора кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Науковий підхід до вивчення творчого й педагогічного спадку режисера було окреслено в доповіді «Зіставно-типологічний підхід у вивченні творчого та педагогічного спадку Леся Курбаса: переваги і недоліки» Романа Лаврентія – кандидата мистецтвознавства, доцента кафедри театрознавства та акторської майстерності імені Богдана Козака Львівського національного університету імені Івана Франка, редактора журналу «Просценіум».
Тему функціонування школи Курбаса в умовах сучасних глобалізаційних процесів розкрив у доповіді «Школа Леся Курбаса в умовах сучасної глобалізації» Ігор Борис – професор, заслужений діяч мистецтв України, професор кафедри майстерності актора Харківської державної академії культури.
Сучасний контекст осмислення творчості митця було представлено у виступі «Акценти Курбаса: крізь століття до сьогодення» Василя Баранюка – актора Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, доктора філософії, асистента кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.
Практичний вимір осмислення спадщини Курбаса в сучасній режисерській освіті було представлено у доповіді «Навчальний посібник професора, академіка НАМУ Олександра Клековкіна “Система Курбаса: Реконструкція” як інструмент практичної роботи режисера» Юлії Щукіної – кандидатки мистецтвознавства, доцентки, завідувачки кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, лауреатки премії НСТДУ в галузі театрознавства і театральної критики.
Дискусійний погляд на педагогічні засади акторської школи було запропоновано у виступі «“Мімограмота”: підручник актора чи педагогічна провокація?» Миколи Набоки – випускника École internationale de théâtre Jacques Lecoq (Франція), актора, викладача бакалаврського курсу Львівського національного університету імені Івана Франка, засновника й керівника мистецького об’єднання «Хвиля». Микола Набока є ініціатором перевидання монографії М. Лабінського «Лесь Курбас. Філософія театру» та книги С. Бондарчука «Мімограмота. Майстерство актора», присвяченої методології роботи над виставою та роллю.
Міжнародний вимір осмислення спадщини митця було представлено у доповіді «Лесь Курбас у перекладі: між оригінальним текстом і сучасним європейським контекстом» Анни Коженовської-Бігун (Anna Korzeniowska-Bihun) – випускниці Варшавської театральної академії, докторки гуманітарних наук, перекладачки, авторки книги «Лесь Курбас: театральні твори» (Les Kurbas. Pisma teatralne). У своєму виступі дослідниця зосередила увагу на проблемах перекладу театральних текстів Курбаса та їх інтеграції в сучасний європейський культурний простір.
Тематичний напрям, присвячений методології роботи над виставою та роллю, було представлено низкою змістовних доповідей.
Зокрема, у виступі «Педагогічні принципи актриси школи Курбаса – народної артистки України Валентини Чистякової та їх впровадження в сучасну театральну освіту» Сергія Гордєєва – кандидата мистецтвознавства, професора, заслуженого діяча мистецтв України, професора кафедри режисури Харківської державної академії культури, лауреата наукового проєкту НАМ України «Наукова еліта України», члена НСТДУ – було окреслено спадкоємність акторської школи Курбаса та її актуальність у сучасному освітньому процесі.
Практичні аспекти збереження традицій театру «Березіль» у мовленнєвій підготовці актора розкрила у доповіді «“Живе” слово театру “Березіль” у практиці викладання сценічної мови в ХНУМ імені І. П. Котляревського» Тетяна Грінік – провідний майстер сцени Харківського академічного українського драматичного театру імені Т. Шевченка, заслужена артистка України, доцентка кафедри сценічної мови, почесна професорка Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.
Проблематику формування режисерського мислення було представлено у виступі «Філософія сценічного мислення Леся Курбаса у вихованні режисера драматичного театру (на досвіді кафедри театральної режисури РДГУ)» Володимира Богатирьова – кандидата педагогічних наук, доцента, професора кафедри театральної режисури Рівненського державного гуманітарного університету.
Окремим важливим акцентом заходу стали презентації нових видань, присвячених творчій та педагогічній спадщині митця. Під час круглого столу було представлено книги:
• О. Клековкін «Система Курбаса: Реконструкція» (Київ, 2025),
• С. Бондарчук «Мімограмота. Майстерство актора» (Харків, 2025),
• Т. Фомица «Лесь Курбас. Від корифеїв до авангарду» (Суми, 2025).
Ці видання відкривають нові факти з життя Курбаса, поглиблюють розуміння його режисерської системи та актуалізують педагогічні принципи в сучасному освітньому процесі.
Наприкінці зустрічі професор Сергій Гордєєв звернувся до учасників круглого столу з підсумковим словом. У своєму виступі він наголосив, що настав час переходити від дискусій про реформування театральної освіти до конкретних практичних кроків – розробки навчальних програм і методичних посібників, у яких ідеї Леся Курбаса отримають сучасне осмислення та реальне впровадження в освітній процес мистецьких закладів. Серед першочергових завдань професор окреслив підготовку науково-методичного збірника за матеріалами доповідей учасників круглого столу. Видання, створене на основі відеозаписів виступів, планується оприлюднити в електронному форматі на сайті бібліотеки ХДАК. Підсумовуючи роботу, Сергій Гордєєв подякував усім учасникам за плідну співпрацю та підкреслив, що досвід цього знакового для України зібрання науковців і педагогів знайшов своє відображення у змістовних доповідях, присвячених упровадженню ідей Леся Курбаса в сучасну театральну освіту. За його словами, такі зустрічі надихають освітян на модернізацію навчального процесу та переосмислення методів і принципів підготовки майбутніх митців.
На завершення роботи круглого столу учасники висловили щирі слова подяки його організаторам за змістовну, професійну й емоційно насичену зустріч.
Зокрема, кандидатка мистецтвознавства, доцентка, завідувачка кафедри театрознавства Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського Юлія Щукіна у своєму відгуку підкреслила наукову цінність представлених матеріалів і особливу атмосферу заходу. Вона відзначила глибину методичних напрацювань, представлених під час круглого столу, а також емоційний вплив архівних відеоматеріалів, зокрема фрагментів, пов’язаних із фестивалем «Березіль-93» та фільму «Десять хвилин», присвяченого трагічній долі Леся Курбаса. У своєму виступі Юлія Щукіна наголосила на важливості збереження та передачі театральної традиції – «з рук у руки, від учителя до учнів», а також підкреслила символічність того, що в межах круглого столу були представлені різні театральні школи України. На її переконання, така професійна зустріч стала не лише науковим обговоренням, а й гідним вшануванням 139-річчя від дня народження Леся Курбаса.
Своїми враженнями поділився також Василь Баранюк – актор Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру імені Т. Г. Шевченка, доктор філософії, асистент кафедри театрального мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. У своєму відгуку він подякував за запрошення та можливість долучитися до професійного діалогу, підкресливши важливість обговорення тих педагогічних і творчих питань, які постають перед ним як викладачем. Особливу цінність, за словами доповідача, становила нагода поспілкуватися з поважними майстрами, теоретиками й практиками театру, відчути атмосферу однодумства та спільного пошуку. Василь Баранюк також відзначив значущість представленого під час круглого столу майстер-класу Миколи Набоки, який свого часу мав змогу відвідати в Тернополі. На його переконання, саме такі професійні зустрічі й творчі практики залишають відкритими важливі питання щодо розуміння школи Курбаса та спонукають до подальших самостійних пошуків і осмислення.
Своє бачення значення професійних зустрічей висловив і наймолодший учасник круглого столу – Микола Набока, випускник École internationale de théâtre Jacques Lecoq (Франція), актор, викладач бакалаврського курсу Львівського національного університету імені Івана Франка, засновник і керівник мистецького об’єднання «Хвиля», відомий в Україні експериментатор, який разом зі студентами впроваджує практичні тренінги «за школою Курбаса». У своєму відгуку він наголосив на важливості таких професійних «зустрічей-звірок», які дозволяють обмінюватися напрацюваннями, осмислювати спільний досвід і підтримувати постійний зв’язок між дослідниками та практиками, що працюють зі спадщиною Курбаса. На його переконання, щорічне зібрання в день народження видатного майстра українського театру є важливою ознакою живого творчого середовища, у якому триває діалог поколінь і формуються нові підходи до осмислення його школи.
Свою оцінку роботі круглого столу висловив також декан факультету сценічного мистецтва Харківської державної академії культури Роман Набоков. У своєму відгуку він підкреслив високий науково-мистецький рівень заходу, його всеукраїнський масштаб та глибину представлених доповідей. За його словами, залучення провідних фахівців у сфері театральної педагогіки й дослідження творчої спадщини Леся Курбаса засвідчило фаховість і концептуальність події. Окремо було відзначено належний рівень організації круглого столу та професійну підготовку здобувачів освіти кафедри режисури. На переконання декана, такі зустрічі формують сучасний освітньо-мистецький простір і мають перспективу стати регулярною платформою для науково-творчого діалогу, у тому числі з розширенням міжнародної співпраці.
Слова подяки висловив також Ігор Сікалов – викладач кафедри режисури Харківської державної академії культури. У своєму відгуку він наголосив на змістовності та високому професійному рівні круглого столу, підкресливши цінність можливості почути провідних фахівців і глибше зануритися в проблематику педагогічної освіти та творчої спадщини Леся Курбаса. За його словами, кожна така зустріч відкриває нові горизонти осмислення «цілого світу» ідей митця та надихає на подальшу творчу й наукову роботу. Викладач висловив щиру вдячність організаторам за їхню послідовну працю та натхнення, яке вони передають колегам і здобувачам освіти.
Щирі слова вдячності висловив також Зіновій Стельмащук – кандидат педагогічних наук, доцент Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка. У своєму відгуку він подякував за запрошення долучитися до вшанування пам’яті видатного режисера-новатора Леся Курбаса в день його народження, підкресливши високий рівень обговорення масштабності його творчості. За словами науковця, участь у круглому столі стала можливістю глибше осмислити трансформації мистецьких і педагогічних принципів Курбаса в сучасному театрознавстві та мистецтвознавстві. Зіновій Стельмащук відзначив значущість ініційованого діалогу між науковцями й митцями-практиками, наголосивши на важливості продовження справи Леся Курбаса в сучасному культурному просторі та передачі його творчого спадку молодому поколінню.
Свої враження від участі у круглому столі висловив також Валентин Руденький – студент 1 курсу магістратури Харківської державної академії культури. За словами Валентина, захід став важливим професійним досвідом та можливістю долучитися до обговорення системи Курбаса, його педагогічних принципів і режисерських практик. Особливо цінним він назвав те, що круглий стіл не лише актуалізував історичну спадщину митця, а й відкрив простір для її сучасного педагогічного прочитання, живої дискусії та співвіднесення теорії з практикою сцени. На його переконання, саме такі зустрічі формують відчуття спадкоємності театральної думки та професійної спільності.
Свої міркування щодо значення події висловила також Діана Кондратова – магістрантка 1 курсу Харківської державної академії культури. У своєму відгуку вона підкреслила, що Всеукраїнський круглий стіл «Лесь Курбас і сучасна театральна освіта: педагогічні роздуми» став унікальною подією, оскільки вийшов за межі біографічних згадок і перетворився на платформу для глибокого аналізу педагогічних принципів Курбаса та їх актуальності в сучасному освітньому процесі. За її словами, спадщина митця була представлена не як історичний артефакт, а як жива система мислення, що продовжує впливати на формування молодих режисерів і акторів. Особливу увагу магістрантка звернула на обговорення акторських технік, практичних тренінгів і концепції «розумного арлекіна», які розглядалися як інструменти виховання інтелектуально та духовно свідомого митця. На її переконання, театральна освіта має формувати не лише виконавця, а мислителя з активною громадянською позицією. Діана Кондратова також відзначила високий рівень організації заходу та багатовимірність дискусії, що стала можливою завдяки участі режисерів, акторів, педагогів і театрознавців. За її словами, круглий стіл став важливим досвідом професійної рефлексії та засвідчив, що справа Леся Курбаса не лише зберігається в історичній пам’яті, а й активно розвивається, надихаючи нові покоління митців.
Круглий стіл засвідчив, що спадщина Леся Курбаса залишається живою частиною сучасного театрального мислення. Його педагогічні принципи не лише зберігаються в академічному дискурсі, а й активно інтегруються в практику підготовки нових поколінь режисерів і акторів. Саме в такому безперервному діалозі традиції й сучасності продовжується справа великого реформатора українського театру.
